Майном ГК називає сукупність речей та інших цінностей, включаючи нематеріальні активи, які мають якісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються у їх балансі або враховуються в інших, передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів.
Залежно від економічної форми, якою набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів і товарів.
Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар, приладдя та інше майно тривалого використання.
Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети і предмети, що швидко зношуються, а також інше майно виробничого і невиробничого призначення. Це майно, що переробляється в процесі виробництва.
Коштами у складі майна суб’єктів господарювання є гроші в національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин.
Товарами у складі майна суб’єктів господарювання визнається вироблена продукція, товарні запаси, виконані роботи та послуги.
Цінні папери – особливий вид майна (за ГК).
Джерелами формування майна суб’єктів господарювання є грошові та матеріальні внески засновників, доходи від реалізації продукції, доходи від цінних паперів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів, надходження від продажу, здачі в оренду майнових об’єктів, комплексів, придбання майна інших суб’єктів, кредити банків та інших кредиторів, безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян, а також інші джерела, не заборонені законом.
Майнові права та обов’язки суб’єкта господарювання можуть виникати з
- Угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
- Актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом.
- Створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.
- Заподіяння шкоди іншій особі.
- Придбання або збереження майна за рахунок іншої особи.
- Внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, а також з інших обставин, з якими закон пов’язує виникнення майнових прав та обов’язків суб’єктів господарювання.