Фактична собівартість будівельно-монтажних робіт - це сума витрат, вироблених конкретною будівельною організацією в ході виконання заданого комплексу робіт в умовах виробництва, які склалися.
Метою урахування фактичної собівартості будівельних робіт є своєчасне, повне та достовірне відображення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом та здачею робіт замовнику по видах та об'єктах будівництва, виявлення відхилень від очікуваних значень, а також контроль за використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Окрім того, дані обліку собівартості будівельних робіт використовуються у процесі аналізу для виявлення внутрішніх виробничих резервів, а також при визначенні фактичних фінансових результатів діяльності будівельної організації та її підрозділів.
Облік витрат на виробництво будівельних робіт ведеться бухгалтерією будівельного підприємства частіше за все «замовним» методом, при якому об'єктом обліку є окреме замовлення, яке відкривається на кожний об'єкт будівництва (або вид робіт) відповідно до умови, складеної замовником. Для кожного замовлення ведеться облік витрат наростаючим підсумком до закінчення виконання робіт. Цей метод на сьогодні є основним.
Для будівельних організацій, які виконують спеціальні види робіт (наприклад, ті, які виконують дорожнє будівництво) або які ведуть будівництво однотипних об'єктів з незначною довготривалістю будівництва (наприклад, серійне будівництво котеджів), припускається використовувати метод накопичення витрат за певний період з використанням нормативного методу обліку використовуваних ресурсів. У цьому випадку собівартість будівельних робіт, які здані замовнику, визначаються розрахунковим шляхом, виходячи з питомої ваги фактичних витрат по виробництву робіт, які знаходяться у незавершеному виробництві, та їх договірної вартості до договірної вартості робіт, які здаються.
Облік витрат на виробництво виконується на основі первинної облікової документації, яка складається з обов'язковим копіюванням, яке забезпечує облік по об'єктах будівництва та видах робіт.