МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Особливості взаємодії політичного консультанта з клієнтомОсновні направлення та завдання консультування Консалтинг у системі консультаційних послуг у вивченні політичної структури суспільства
Консалтинг – комплексна система діагностики. Визначає динаміку розвитку будь-якої структури. Передбачає прогнозування і складання моделей. Стратегічне планування.
Консультування – це одна із частин консалтингу.
Напрямки консультування Політичне консультування Консультування в соціальній сфері: в системі освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту. Консультування в системі правових відносин. Консультування в культурній сфері. Консультування в екологічній сфері: екологія людини. Консультування в політичній сфері
1. Аналіз ситуації 2. Виявлення специфічних особливостей організації в даний момент часу 3. Визначення системи внутрішніх зв’язків і відносин 4. Визначення стратегії і тактики 5. Діагностика і вирішення конфліктних ситуацій в організації 6. Рекомендації з кадрових питань 7. Зміна стратегії взаємовідносин із зовнішнім середовищем
Основні 5 галузей 1. Економічний 2. Екологічний 3. Політичний 4. Соціальний 5. Психологічний 6. Юридичний (без адвокатської практики)
Консалтингова фірма – це спеціалізована кампанія, основна діяльність якої базується на консультуванні клієнтів з різних проблем. Основне – консультаційні послуги.
Політичний консалтинг - область консультативної діяльності, яка пов’язана з наданням допомоги тим особам, які займаються політичною діяльністю. Цілі проведення консультації можуть бути найрізноманітнішими.
У кожному випадку є ряд завдань: - Уточнення проблеми - Обговорення з клієнтом суті проблеми і виокремлення найбільш фундаментальних.. - Проведення діагностики ситуацій - Розділення сфер діяльності між клієнтом і консультативної фірми - Формування порад і рекомендацій - Надання поточної допомоги клієнту у вирішенні проблемної ситуації
Особливості взаємодії політичного консультанта з клієнтом
Дж. Уолтер: «Політичний консультант повинен сприймати політику як спектакль. А не форму власних дій»
Найперше запитання для консультанта – Хто є клієнтом? Скільки є потенційних лідерів. Політичне консультування здійснюється тільки після діагностики ситуації. Консультант повинен зрозуміти конкретну потребу клієнта. Мова про часові рамки взаємовідносин клієнта і консультанта.
Клієнт може вимагати: - Короткострокові консультації - Поради в приватній локальній проблемі - Хронічні взаємовідносини
Консультант повинен бути уважним, бо клієнт формулює завдання у вигляді кінцевого результату. Потрібно розділити проблему на частинки.
Консультування по формі: - Бесіда – проблеми приватного характеру клієнта - Відсутність проблеми є своєрідною формою вирішення лже-проблем. Консультанти – актори шоу-програм.
Моделі та види політичного консалтингу 1. Види політичного консультування 2. Основні моделі політичного консалтингу 3. Специфіка національного політичного консалтингу
Види політичного консультування
Політичне консультування за тривалістю взаємовідносин консультанта та клієнта:
За кількістю осіб, які консультуються:
За використаними методами і сферами консультування:
За способом взаємодії з клієнтом:
Політичний консультант орієнтується на такі форми: порада. Директивне консультування найчастіше проводиться по відношенню до соратників по партії чи прибічників х ціллю їх ознайомлення з найближчими цілями і завданнями політичної організації.
Різновидом не директивного консультування є консультування-співробітництво – це обмін ідеями і надання допомоги клієнту у вирішенні проблем. Консультант і клієнт обмінюються своїми знаннями, і ціллю вироблення оптимального рішення. Такий варіант передбачає зрілі і добрі стосунки між клієнтом і консультантом. Часто консультант використовує прийоми підбадьорювання, активізації комунікації і звільнення від емоційної напруги.
За цілями консультування:
· привиття клієнту знань, навичок, вмінь (аналізувати політичну структуру і управляти нею) · співпраця між організаціями і лідерами · вміло використовувати прийоми політичного управління
За способами організації консультації.
Кім Левіна. Жінка-консультант. «Головне для консультанта – репутація, яку ви заробили.»
Основні моделі політичного консалтингу. На їх формування вплинули історико-культурні, соціально-політичні і економічні умови.
Всі ці моделі можуть створювати власні консультаційні служби. Головне – якість консультативних послуг, які залежать від знань, якими володіє консультант. Переваги та недоліки звернення до консалтингових фірм і створення власних служб. На користь консалтингових фірм: - Працівники консалтингових служб не залежні від керівництва організації клієнта - Можна обрати таку фірму, яка спеціалізується на певній проблемі, яку бажає вирішити клієнт. При чому з виникненням нових проблем звертатись можна до іншої фірми. - Витрати на консультаційні послуги можна планувати в залежності від конкретної ситуації, а не нести постійні витрати на утримання постійної служби. - Великі масштабні акції не під силу своїм консалтинговим службам – широкі завдання і відсутність досвіду. На користь власних служб: - Оперативніше виконують накази - Несуть корпоративну відповідальність і зацікавлені в успіху організації - Оперативно і напряму взаємодіють з різними засобами масової комунікації - Працівники більш вільні у можливостях переміщення по території організації. Мають власну систему дружніх взаємозв’язків – це сприяє ефективності роботи. Впливають і другорядні фактори: - Розмір організації. - Стійкий імідж – власні служби зв’язків з громадськістю.
Український політичний консалтинг. Становлення української моделі проходить в умовах розмитості політичної структури.
Тема: Політичний консалтинг в системі суспільних зв’язків та інформаційно-комунікативних процесів. Фази у консультуванні.
Особливості вибору джерел інформації. Політичний процес (вузьке значення) – завжди дії, які направлені на формування механізмів влади у певній політичній системі. Існують стадії політичного процесу.
Політичні консультанти знаходяться в загальній системі політичних зв’язків. Саме це положення змушує їх працювати у тісних відносинах з журналістами, психологами і т.д.
Ринок інформації (у сері консалтингу) – система інформаційного обміну,у якій приймають участь самі консультанти, та інформаційний ринок клієнтів. Ці два компоненти ринку і складають основу, яка формує інформаційний ринок політичних консультантів. До цих двох джерел додається третя складова – інформаційна база даних та інші джерела інформації.
Політичні консультанти зацікавлені в інформуванні електорату поточними подіями, не виходячи за певні рамки. Будь-який політичний журналіст завжди використовує політичного консультанта в якості джерела інформації. Правдиве висвітлення кампанії залежить від: - Способів проникнення до системи - Знань всіх складових роботи політичного консультанта - Знайомство з усіма значимими для даної кампанії фахівцями - Зв’язки, які пов’язані з громадською думкою (контакти із спеціалістами, які пишуть листи, промови..)
Відносини між журналістом і консультантом залежать від ряду обставин. - Журналіст завжди має доступ до цінної інформації. - При спілкуванні потрібно уникати висвітлення інформації. - Відношення аудиторії до джерел інформації.
Система соціальних зв’язків, яка складає суть аудиторії проявляється в двох типах ознак. Перша ознака характеризує внутрішню структуру аудиторії і включає в себе соціальні характеристики (і демографічні), соціально-психологічні (різні типи сприйняття) ознаки і структуру духовних переваг і агресій. Друга група – мотивація поведінки по відношенню до джерел масової інформації.
Знання реального відношення різних груп аудиторії до джерел інформації відбувається через моніторинги. Існує три типи відносин між аудиторією і джерелом інформації.
Вибір фахівцями окремих ЗМІ залежить від цілей політичних консультантів. Дослідження ЗМІ моніторинговим засобами направлені на 4 основних предмети:
В ХХІ ст. Існують нові інформаційні технології, які дозволяють перенести процес створення і розповсюдження інформації на якісний рівень – інтерактивне телебачення і впровадження цифрового телебачення. Це дає змогу формувати інформаційну інфраструктуру. Глобальні телекомунікаційні мережі, розповсюджуючи продукти і послуги, ставлять під загрозу збереження культурної багатоманітності. Політичні консультанти повинні ідентифікувати інформацію. Етапи ідентифікації інформації: - Уточнення предмету дослідження - Розробляється інструментарій – збір і аналіз інформації (метод експертних оцінок)
Оцінити: - Характер ЗМІ, політичні орієнтації керівництва, відношення до регіональних або місцевих органів влади - Довіра до ЗМІ - Довіра ЗМІ до тих тем, які вони висвітлюють - Електоральна поведінка різних верств населення під впливом електронних і друкованих ЗМІ
Об’єктивність експертної оцінки залежить від кості запропонованого інструментарію. Одна з функцій – підбір експертів.
Критерії: - Фундаментальні знання - Власні оригінальні ідеї і концепції - Комунікабельний – аби знайти чітку громадську позицію
Негативний вплив ЗМІ на суспільну свідомість. Реклама культу наживи і брудних способів наживи.
Якщо консультант є спін-доктором, то він і займається комунікативним управлінням політичних подій. В демократичних державах, де є незалежні ЗМІ політичний консультант суттєво впливає на управлінські процеси в державі.
Так, щоб вони стали цікавими, з іншого боку – направити ці події на досягнення певних цілей. Одним із прийомів є підготовка такої комунікації, яка б не допускала до цього повідомлення редакторів ЗМІ.
100 слів Ніксона.
Політичний консультант завжди використовує комунікативне управління, а не силове. Консультант працює в режимі монологу, а не діалогу.
Фази консультативного процесу. Робота політичного консультанта – регулювання комунікативних процесів.
Нігель МакЛеннан виділяє окремо 1 докунсальтитвну і 8 консультативних фаз. До 8 він відносить:
До докунсультативної фази відноситься усвідомлення необхідності вирішення проблеми. Неможливість вирішення проблеми самостійно. Рішення про отримання допомоги від консультанта – до комунікативна фаза. Завдання консультанта – показати свої можливості вирішити ситуацію. Встановлення рапорту. Встановлення відносин. Розуміння проблеми у клієнта і консультанта не завжди можуть співпадати. Консультант повинен запевнити клієнта, що він розуміє проблему і знає її рішення. Пошук рішень за МакЛеннаном здійснюється разом і клієнтом, і консультантом, але ці рішення пропонує консультант. Поради повинні даватися не в повчальній формі, а у пропонуючій- рекомендувати декілька варіантів, враховуючи особливості характеру клієнта, технічні питання, фінансово-економічне та організаційне забезпечення. Шанси ростуть, коли є синхронна робота структур, якими володіє клієнт.
Читайте також:
|
||||||||
|