МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Способи вирощування ремонтного молодняку.Основна мета вирощування молодняку — поповнення стада високопродуктивними тваринами. Щоб виростити худобу, яка б у повній мірі проявляла генетично закладені можливості продуктивності, необхідно з перших днів вирощування телят створювати оптимальні умови годівлі та утримання, що забезпечить нормальний ріст і розвиток тварин. Молодняк розподіляють на ремонтний та надремонтний. Телята, одержані від високопродуктивних корів і добре розвинені, надходять у групу ремонтного молодняку, для них створюють кращі умови годівлі, їм більше випоюють молочних кормів. Надремонтний молодняк — це тварини, одержані від корів із невисокою продуктивністю і призначені для вирощування на м'ясо. За виробничим призначенням розрізняють такі групи молодняку: 1. Ремонтні телички 2. Племінні бугаї 3. Молодняк на відгодівлі. У молочному скотарстві розрізняють три періоди вирощування молодняку: 1. Молочний 2. Після молочний 3. Відгодівля Молочний період триває 7-10 днів. Теля через 30-60 хв після народження повинно одержати 1 - 2 кг молозива. Більша даванка його може викликати розлади травного каналу. Потім кількість молозива й молока поступово збільшують і доводять до 1/5 - 1/4 живої маси теляти. У кишки новонароджених легко проникають мікроби, які потрапляють у кров і викликають різні захворювання. Це тому, що в крові телят немає білка глобуліну — носія імунних тіл. Глобулін надходить в організм новонародженого з молозивом і зумовлює розвиток захисних імунобіологічних властивостей. Молозиво забезпечує організм теляти комплексом вітамінів, а також збуджує перистальтику кишок, сприяє звільненню їх від первородного калу, проявляє послаблюючу дію. Протягом 10-15 днів телят утримують в індивідуальних клітках. Із профілакторію родильного відділення телят переводять у телятник, де їх утримують у групових клітках по 10 - 15 голів із розрахунку 1,5 -2 м2 площі клітки на одну голову. У молочному та молочно-м'ясному скотарстві застосовують ручне випоювання телят і змінно-групове утримання під коровами-годувальницями, а в м'ясному — вирощування на підсосі. При груповому утриманні використовують групові напувалки з фіксацією телят, що дає можливість індивідуально нормувати молочні корми. Молоко розливають за допомогою мобільних і стаціонарних установок. Перші 30 - 40 днів телятам випоюють молоко від здорових корів у кількості 1/5 -1/6 живої маси новонародженого, потім поступово його замінюють збираним молоком, яке дають до 4 — 5-місячного віку. Племінним теличкам за молочний період випоюють 300-400 кг незбираного молока і 500 - 800 кг збираного з такого розрахунку, щоб вони з ним одержали 10 - 12 кг молочного жиру. Надремонтному молодняку незбираного молока випоюють 200 - 250 кг, а збираного -— 500 - 700 кг. Використовують також замінник незбираного молока, що дає можливість знизити витрати незбираного молока до 60 кг і заощадити на вирощуванні одного теляти 240 кг цього цінного продукту харчування. Молочні корми згодовують два рази на добу. Із 7 - 10-денного віку телят привчать до поїдання сіна. Концентровані корми починають давати з 15 - 20-го дня, а соковиті — на другому місяці життя. За 6 міс залежно від норми молочних кормів концентрованих згодовують із розрахунку на одну голову 170 - 225 кг. У зимовий період телятам дають 2 - 3 кг сіна, 5-6 — силосу і 1 — 1,5 кг концкормів із розрахунку на 100 кг живої маси. Влітку грубі й соковиті корми замінюють зеленою масою. Телятам у 2 міс її згодовують 3 - 4 кг, 4 — 10 - 12 і в 6 міс — 18-20 кг. Взимку молодняк випускають на прогулянки у дворики. Влітку його бажано утримувати в таборах групами по 25 - 30 голів. Можна вирощувати телят змінно-груповим способом під коровами-годувальницями. Для цього виділяють здорових корів із невисокою продуктивністю і підпускають до них телят із 12-денного віку по 2-4 голови залежно від молочності годувальниці. Підсисний період триває 3 міс. За лактацію під такою коровою можна виростити 6-10 телят, або три групи, з витратою молока з розрахунку на одне теля 200 - 350 кг. Приміщення для утримання молодняку обладнують станками, які відповідно до його ширини розміщують у 2 - 3 ряди. Місткість телятника має становити 25 % від поголів'я корів не фермі. Якщо їх небагато (менше 500), телятники блокують із родильним відділенням. Між рядами станків роблять кормові проходи. Температура в телятнику має бути 8-16 °С, оптимальна вологість повітря — 70 - 75 %, вміст у повітрі вуглекислоти — 0,2 — 0,3, аміаку — 0,026, сірководню — 0,01 %. У 3-місячному віці телят формують у групи й утримують їх по 25 - 30 голів. Із 5 - 6-місячного віку молодняк розподіляють за статтю на теличок і бугайців. Найраціональніше утримувати теличок безприв'язно групами до 50 голів. Це сприяє кращому розвитку тварин і формуванню у них міцної конституції. У 6-місячному віці у молодняку великої рогатої худоби вже повністю розвинений рубець і він становить 62,5 % маси всього шлунка, тоді як у новонароджених — тільки 37 %. Після 6 міс тваринам згодовують лише рослинні корми. Для ремонтних телиць річну потребу в кормах визначають з урахуванням плану росту та живої маси корів. Умови годівлі повинні бути такими, щоб телички у 6 - 12 міс мали середньодобові прирости 600 - 650 г, а в 12 - 18 — 450 - 500.Годують молодняк три рази на добу з вільним доступом до води. Вирощування племінних бугайців.Бугайців вирощують у племінних заводах і в племрепродукторах при облплемоб'єднаннях. Рівень годівлі їх має бути розрахований на одержання середньодобових приростів 750- 1000 г. У молочний період цих тварин утримують групами. Схема годівлі до 6-місячного віку передбачає випоювання 320 -450 кг незбираного молока і 600 - 1000 кг збираного, а також згодовування 220 - 230 кг сіна, 200 — силосу, 100 - 120 — коренеплодів, 195-217 кг концкормів. З 6 - 7-місячного віку їх утримують на прив'язі й дають більше, ніж ремонтним телицям, концентрованих і менше соковитих кормів. У стійловий період із розрахунку на 100 кг живої маси бугайцям згодовують 1,7 - 2 кг сіна, 0,5 — трав'яного борошна чи гранул і 0,8 - 1 кг концентрованих кормів. За загальною поживністю в раціоні сіно становить 45 - 50 %, трав'яне борошно або гранули — 10 - 15, концентровані корми — 40-45 %. Улітку замість сіна дають зелену масу. Такий тип годівлі сприяє формуванню міцного кістяка і позитивно діє на більш раннє статеве дозрівання. З повноцінною годівлею повинні раціонально поєднуватися щоденні тривалі прогулянки тварин. У племінних заводах і племрепродукторах бугайців вирощують до 12 - 14-місячного віку, а потім їх реалізують. Від них беруть сперму і в 3 - 4 господарствах осіменяють нею 180 - 200 корів для оцінки бугайців за якістю потомства. Невикористану сперму оцінюють, розріджують лакто-гліцерино-жовтковим середовищем, розфасовують, заморожують у гранулах та паетах, а за потреби розморожують і використовують для осіменіння тварин. Підготовка нетелей до отелення.Телиць, що виношують плід, називають нетелями. їх утримують групами по 20-25 голів. За 3-4 міс до отелення усіх тварин переводять на прив'язне утримання у контрольний корівник або у приміщення для групи сухостійних корів. Годують їх за нормами тільних корів залежно від живої маси і планового надою. До норми ще додають 1 - 1,5 к. од. на ріст. Нетелей щоденно випускають на вигульні майданчики, корисним також для них є примусовий активний моціон. Читайте також:
|
||||||||
|