МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Методи дезінфекціїПредмети, що підлягають дезінфекції, різняться один від одного по ступені іх інфікова-ності, фізичним властивостям, по призначенню. Епідемічне значення їх визначається біль-шою чи меншою частотою використання людиною (твариною), місцем розташування збуд-ника інфекції на предметі (поверхня предмету чи її товщина), агрегатним станом. Вказані відмінності предметів, що піддягають дезінфекції, зумовлюють необхідність вмілого вибо-ру таких методів і засобів, які би забезпечили здійснення надійного знезараження їх. В практиці дезінфекції використовують фізичні і хімічні засоби знезараження і відповід-но фізичний і хімічний способи (методи) дезінфекції. Кожний з них використовують в практиці або як єдино ефективний, або в поєднанні з іншим. Фізичний спосіб дезінфекції зводиться до застосування для знезараження різних видів високої та низької температур (вогонь, гаряче повітря, кип’ятіння, водяний пар, заморо-жування, сонячне світло, УФ-промені, ультразвук, висушування), а також опромінення ін-фікованих предметів різними видами опромінення. Фізичний метод включає в себе також всі види механічних прийомів, які ведуть не до знищення мікробів, а дише до видалення їх з предметів, що підлягають знезараженню. Знезаражені таким шляхом предмети стають менше небезпечними чи цілком небезпечними в епідемічному відношенні. Засоби фізичного методу дезінфекції: - вогонь використовують для спалювання інфікованих предметів, які не мають великого значення чи ціни в житті населення (старі шпалери, сміття, дерев’яні іграшки та ін.), для знезараження мокроти хворих туберкульозом, трупів тварин, що загинули від особливо не-безпечних хвороб, а також для обпалювання деяких предметів з метою повного знищення мікрофлори на їх поверхні (платинові петлі для посівів в баклабораторіях та ін.) - гаряче повітря використовують в повітряних стерилізаторах та інших апаратах для знеза-раження лабораторної посуди та інструментарію, для дезінфекції одягу, білизни, предметів постелі та деяких інших речей. Прасування білизни, одягу також приводить до знезара-ження цих предметів, так як тривале прасування тканин знищує мікроорганізми, а також вошей і їх гнид (температура в товщині виробу з тканини досягає до 170ºС). Недолік цього засобу в тому, що гаряче повітря виявляє в основному поверхневу дію, крім того деякі речі не витримують дії високої температури. Дія гарячого повітря на мікробну клітину зумов-лено тим, що протоплазма клітини зневоднюється і звертається. Дезінфекційну дію гарячо-го повітря збільшують, зволожуючи його водяним паром. Зволожене гаряче повітря швид-ше і глибше проникає в знезаражуючі предмети. Нерухоме чи малорухоме гаряче повітря має меншу бактерицидну дію чим рухоме, тому апарати, де використовують гаряче повітря обладнують пристроями для примусового руху повітря. - гаряча вода (60-100ºС) з розчиненими в ній миючими засобами використовують при пран-ні і прибиранні для механічного видалення забруднень разом з мікроорганізмами. Всі пато-генні мікроорганізми (вегетативна форма) не втримують нагрівання до температури більше 80ºС протягом 2,5 хвилин, а більшість з них гине при ТºС 60-70ºС протягом 30 хв. - кип’ятіння використовують для знезараження посуду, предметів догляду, білизни, залиш-ків їжі, іграшок та ін., які не псуються при такій обробці. В воді нагрітій до температури до 100ºС вегетативні форми мікроорганізмів гинуть протягом 1-2 хвилин, а їх спорові форми протягом кількох хвилин. Знезаражуюча дія кип’ятіння посилюється якщо до води прибав-ляють 1-2 % лугів - соди, мила та ін. - водяний пар температурою 100ºС і вище є одним з кращих знезаражуючих засобів по силі і надійності дії і властивостям проникати всередину знезаражуючих предметів. Під дією водяного пару білки мікробної клітини набухають і згортаються в результаті чого клітина гине. Знезаражуюча дія водяного пару залежить від його ТºС, ступені насищення і тиску в апараті. Розрізняють водяний пар насичений і перегрітий. Насичений пар це пар, ТºС якого рівна ТºС киплячої води; перегрітий пар це пар ТºС якого більша, чим вона повинна бути при даному тиску. Перегрітий пар в дезінфекційній практиці не використовують Насиче-ний водяний пар використовують в дезінфекційних камерах для знезараження одягу, предметів постелі та інших мя’ких речей; в парових стерилізаторах для стерилізації перев’язу-вального матеріалу, інструментів та ін. - сонячне світло (УФ-промені) використовують для зниження бактерійної обсеміненості повітря та поверхні предметів та об'єктів. УФ-промені одержують за допомогою бактери-цидних опромінювачів. Таке знезараження використовують для знезараження повітря в приміщеннях, особливо інфекційних лікарень, в операційних, в дитячих закладах та ін., а також в харчовій промисловості, на виробництві бакпрепаратів і спеціальних лікарських засобів та інших засобів. В деяких випадках для знезараження можливе використання низьких температур, ви-сушування, пастеризації і тиндалізації. При фізичному методі дезінфекції часто використовують також механічні засоби чи прийоми - зрошення, протирання, провітрювання, миття, чищення, прання, прибирання, вентиляція. Всі механічні прийоми дезінфекції приводять до звільнення поверхні оброб-лених предметів від пилу, бруду, жирових і білкових частинок, а разом з цим звільнення з предметів значної кількості мікроорганізмів. Чим досконаліші апарати для механічної дез-інфекції, тим більша кількість мікроорганізмів вилучається з оброблених предметів. Хімічний спосіб дезінфекції зводиться до використання різних хімічних речовин від яких гинуть мікроорганізми на поверхні і всередині різних об’єктів і предметів оточуючого середовища, а також в повітрі і різних субстратах (фекалії, мокрота, гній та ін.). Для дезінфекції використовують такі хімічні препарати, які мають властивості знищува-ти мікроорганізми в оточуючому середовищі і цим вони відрізняються від хімічних препа-ратів, що знищують мікробні клітини всередині організму людини чи тварини. Останні препарати в медицині використовують для лікування різних хвороб людини чи тварин і но-сять загальну назву хіміотерапевтичні засоби. Хімічні речовини, що вбивають бактерії називають бактерицидами, а речовини, що при-гничуюь їх життєдіяльність називають бактеріостатиками. Хімічні речовини, що вбивають спори називають спороцидами, вбиваючих віруси - вірулоцидами, вбиваючих грибки - фунгіцидами. Основні вимоги до хімічних засобів дезінфекції : 1. Швидко і повністю розчинятись у воді або добре змішуватись з нею, утворюючи стійкі емульсії; 2. Діяти швидко і в малих концентраціях; 3. Забезпечувати знезаражуючу дію навіть при наявності органічних речовин, таких як кров, сеча, харкотиння; 4. Бути достатньо стійкими при зберіганні; 5. Бути малотоксичними для людей; 6. Бути доступними, дешевими у виробництві, зручними для транспортування і зберігання. Найкраще середовище для контакту бактерицида з мікробною клітиною є вода, тому дезінфектанти використовують добре розчинені в воді. Нерозчинні чи малорозчинні пре-парати для дезінфекції використовують лише після переведення їх і розчинний стан. Наявність в середовищі органічних речовин (кров, мокрота та ін.) сповільнює процес знищення мікроорганізмів. На процес дезінфекції впливає також рН середовища. Так дія хлору сильніша в кислому середовищі, чим в лужному. Бактерицидний ефект також збіль-шується при підвищенні температури, розчину. Результат знезараження залежить також від стійкості мікроорганізму: спорові форми більш стійки до дії хімічних засобів, чим вегетативні. Різні види мікроорганізмів по різно-му реагують на один і той же хімічний препарат. В одних випадках це можна пояснити не-однаковою стійкістю різних мікробів до дії дезінфікуючих засобів, в других – вибірковою дією засобу на мікроорганізми. Одні засоби згубні тільки для мікробів, другі – для вірусів, треті – для грибків; деякі з них можуть бути активні не до одного, а до кількох видів мікро-організмів. Середньою стійкістю до хімічних засобів володіють збудники інфекцій кишко-вої групи, стафілококи і стрептококи значно більш стійки, найбільшою стійкістю серед ве-гетативних форм володіють палички (мікобактерії) туберкульозу і прокази. Саму велику стійкість мають спори деяких мікробів (палички правця, сибірки). Ефективність дезінфекційного процесу визначається, крім того, концентрацією дезін-фектанта, його кількістю, особливостями знезаражуючих предметів, способами їх обробки і терміном дії (витримки). При використанні знезаражуючих засобів хімічного походження міттєвого знищення всіх мікробів не відбувається, спочатку гинуть менш стійки форми, а потім більш стійки, на знищення яких потрібно більше часу. Дуже важливо також вірно виготовити робочий розчин дезінфектанта – він повинен бути розчиненим повністю. Наяв-ність в розчині грудок засобу або на дні приведе до зменшення розрахункової концентрації робочого розчину. Суть дії хімічних засобів на мікроорганізми зводиться до різного роду реакціям між мік-роорганізмом і хімічною речовиною, реакціями, що виникають між дезінфектантом і біл-ком мікроорганізму. При дії деззасобу на мікробну клітину, спочатку дезінфектант прони-кає в клітину, а потім проходить реакція між діючою речовиною. Забезпечення достатньої концентрації деззасобу в робочих розчинах чи емульсіях важ-ливо по слідуючим причинам: а) збудники різних інфекцій мають різну стійкість до тих чи інших деззасобів; 6) ефективність дії дезінфектанта залежить не тільки від стійкості мікроорганізму, а і від характеру і властивостей об'єкту знезараження, ступення його забруднення. Більша час-тина деззасобів значно зменшують свою активність при наявності органічних речовин, бруду неорганічного походження. Важливою умовою використання хімічного способу дезінфекції е забезпечення необхід-ного контакту між деззасобом і патогенним мікроорганізмом. Це можливо забезпечити в тому випадку, якщо в дезінфекційному процесі використати достатню кількість деззасобу. Так при дезінфекції поверхні предметів обстановки, стін, площі підлоги в вогнищі з веге-тативними формами мікроорганізмів збудників інфекції, прийнято використовувати при грубодисперсному розпиленні автомакс чи гідропульт (0,3-0,5л робочого розчину дезін-фектанта на кожний 1м² площі предмету). При цьому повинно бути забезпечено суцільне і рівномірне покриття площі об'єкту робочим розчином. Для знищення більш стійких видів патогенних мікроорганізмів (спори сибірки), а також мікроорганізмів захищених від дії де-зінфектанта наявністю в середовищі органічних речовин, застосовують 1-2л робочого роз-чину на 1м² площі. В деяких випадках використовують як норму 5-10л. В усіх випадках ви-користана норма робочого розчину повинна забезпечити повне знищення патогенного мік-рорганізму при мінімальній концентрації дезінфектанта в робочому розчині. Використання інших концентрацій дезінфектанта, крім мінімальних, в ту чи іншу сторону не доцільно не тільки по економічним причинам, але і тому, що в менших концентраціях не забезпечуєть-ся достатній контакт мікроорганізму з дезінфектантом і збільшується термін знезараження; при використанні концентрацій дезінфектанта в розчинах в більших концентраціях можли-ва взаємодія останнього з об'єктом знезараження і його псування. Успішне застосування хімічного способу дезінфекції забезпечується дотриманням ви-значеного терміну дії деззасобів на знезаражувальний об'єкт (експозиція) для повного зни-щення збудника інфекції. Тривалість процесу взаємодії мікробної клітини і дезінфектанта залежить від різних чинників: особливостей і фази розвитку мікроорганізму, складу сере-довища в якому знаходиться збудник, властивостей об'єкту та ін. Практично патогенні мік-роорганізми на поверхні предметів гинуть протягом 30-60хв. і тільки деякі з них (при наяв-ності забруднень, пилу, виділень) гинуть від дії дезінфектанта протягом близько 2 годин. Підвищення ТºС прискорює процес дезінфекції. При використанні підігрітих розчинів дез-інфектантів прискорюється процес розчинення жирових частинок, бруду та інших части-нок, що зменшує механічний захист збудника від дії дезінфектанта. Навпаки, зниження ТºС робочого розчину сповільнює цей процес, тому терміни дезінфекції надвірних санітарних споруд та інших об'єктів в холодні пори року збільшують. Незважаючи на те, що хімічні засоби дезінфекції відносяться до найбільш застосовува-них, механізм дії їх на мікроорганізми ще не повно досліджений (визначений). Вважнеть-ся, що дія хімічних засобів на мікроорганізм зводіться до різного роду реакцій між складовими частинами клітини мікроорганізму і дезінфектантом. При цьому дезінфектант спочат-ку проникає в клітину, а потім проходять реакції. Ці процеси залежать як від структури і складу клітини, так і від складу, будови і агрегатного стану деззасобу. Деззасоби, що роз-різняються по своїй хімічній природі чинять різну дію на клітину мікроорганізму (вибірко-ва дія). Так окисники (хлор, хлормісткі засоби, пересис водню та ін.) викликають реакцію окислення; мінеральні кислоти і луги - реакцію гідролізу; фенольні засоби - коагуляцію білків клітини та ін. Таке схематичне уявлення про механізм дії хімічних засобів на мікро-організм не вичерпує всіх складних шляхів впливу на мікробну клітину (дія на фермента-тивну систему, процеси дихання чи обміну речовин та ін.). Таким чином при використанні хімічних засобів обов’язково слід враховувати специфічні властивості чи особливості збуд-ника, властивості середовища в якому його необхідно знищити, властивості предметів і об’єктів дезінфекції яких необхідно виконати. Умови ефективного застосування хімічних засобів дезінфекції : 1. Використання хімічних засобів дезінфекції в рідкому стані, в основному розчиненими в воді, або в формі емульсій чи суспензій. 2. Забезпечення відповідної концентрації дезінфектанта і робочому розчині. 3. Забезпечення достатнього контакту між дезінфектантом і об'єктом знезараження. 4. Забезпечення встановлених термінів дії дезінфікуючих засобів. На практиці частіше використовують вологий метод дезінфекції при якому дезінфек-танти застосовують розчиненими в воді чи інших розчинниках, або як аерозолі. Занурен-ням в розчини знезаражують білизну, посуд, іграшки та ін., зрошенням - площу підлоги приміщень, стіни, меблі, протиранням зволоженою дезрозчичином ганчіркою - картини, поліровані речі та ін. Як дезінфектанти, при хімічному способі дезінфекції застосовують велику кількість речовин, що відносяться до різних груп хімічних сполук: галоідномісткі речовини, спирти, окисники, феноли, кислоти, луги, миючі засоби та ін.
І. ХЛОРВМІСТКА ГРУПА - КУДИ ВХОДЯТЬ: З хімічних сполук в сучасний час для дезінфекції застосовують хлор і хлормісткі речо-вини. Хлор і його сполуки по механізму дії відносяться до окисників. Хлор вбиває мікроб-ну клітину безпосередньою дією на її життєві функції через порушення окисно-відновлю-вальних процесів в клітині, що створює умови при яких мікроорганізм гине. В загальному вигляді цей процес можна уявити таким чином: взаємодія молекули хлору з молекулою во-ди створює молекулу хлорноватої кислоти, яка далі розкладається з виділенням атомарного кисню, який і є сильним окислювачем, що порушує відповідні окислювально-відновлю-вальнІ процеси в клітині. Cl2 + H2O = HClO + HCl → O2 HClO → HCl + O Хлор - газ жовтувато-зеленого кольору з задушливим запахом і сильною подразнюю-чою дією на слизисті дихальних шляхів. Добре розчиняється в воді при звичайній темпера-турі. Дія дезінфекції використовують хлорну воду в концентрації хлору 7 мг/мл (0,7% роз-чин) для знезараження стічних вод, води для пиття, дезінфекції приміщень для тварин при ящурі, чумі свиней (домашніх птахів). Хлор у вигляді газу зберігають в металевих балонах під тиском. З препаратів хлору використовують: хлорне вапно, ДГС-ГК, хлорамін та ін. 1. Хлорне вапно - білий сухий порошок з різким запахом хлору в воді розчинний частково, але утворює з водою суспензії. Головна складова частина хлорного вапна гіпохлорид каль-цію, з якого в водних розчинах виділяється активний хлор. Промисловість випускає сухе хлорне вапно з активністю хлору 26%, 32, 35%. Для користування можна використовувати хлорне вапно не нижче 25% активності хлору. Зберігати необхідно в темному, сухому міс-ці в щільно закритій тарі, навіть при правильному зберіганні втрата акт. хл. в. місяць 1-3%. Хлорне вапно володіє бактерицидними і спороципними властивостями, які визначаються наявністю в її водних розчинах хлорноватої кислоти і кисню. СаОСІ2 + 2НСІ = СаСІ2 + 2НСlO 2HClO = H2O + OCl2; OCl2 = O + Cl2 В дез. практиці знаходять примінення в трьох випадках: - 10-20% для грубої дезінфекції надвірних санустановах, грунту, нечистот, відходів і виді-лень хворих; - освітлені розчини 0,5% конц. для дезінфекції приміщень при кишкових інфекціях і ди-хальних шляхів, 3% при вірусних гепатитах, 5% - туберкульозі, 10% - ін. захворюваннях - сухе хлорне вапно для дезинфекції різних виділень (мокрота, гній, сеча, кров). Дезінфікуючі властивості сухого хлорного вапна і його робочих розчинів оцінюють виз-начаючи в них в % кількість активного хлору. Активним хлором називають ту кількість хлору, яка може бути витіснена з хлормістких засобів чи їх розчинів дією на них сильних кислот. В звязку з тим, що хлорне вапно в воді малорозчинне, виготовлення робочих розчинів його має особливості. 1. Розчини виготовляють в емальованій, скляній, пластмасовій чи дерев’яній посуді, що закривається кришкою. 2. Визначену кількість промислового препарату спочатку змішують з невеликою час-тиною води стану рідкої каші, після чого добавляють решту води і знову ретельно пере-мішують і відстоюють. 3. Рібочі розчини виготовляють з 10 чи 20% концентрованих розчинів (маточних розчинів) хлорного вапна після відстоювання їх протягом доби в темному прохолодному місці шляхом розбавлення освітленого і профільтрованого шару розчину над осадом (хлор-ного молока) до необхідної концентрації. Хлорне вапно гігроскопічне, під впливом вологи, тепла, світла швидко розкладається в зв’язку з чим кількість активного хлору в ньому значно зменшується. Тому зберігати хлор-не вапно слід в темних, холодних приміщеннях в закритій тарі, захищеній якимсь чином від корозії. Забороняється її зберігання разом з продуктами харчування, маслами, метале-вими виробами, вогненебезпечними предметами та ін. В зв’язку з тим, що хлормісткі засоби при зберіганні, втрачають активний хлор, важливе значення має визначення активного хлору в промисловому препараті і в його розчинах, яке проводиться частіше йодометричним методом. Такий метод оснований на тому, що в кислому середовищі активний хлор препарату окисляє йодоводневу, кислоту (результат взаємодії йодистого калію і сірчаної кислоти) з виділенням елементарного йоду. Останній титрується тіосульфатом натрію. Витрата тіосульфату натрію на взаємодію з елементарним йодом і визначає кількість активного хлору. Визначення проводиться таким чином: точну наважку препараті вагою близько 1г в мірні колби ретельно розчинюють в 50 мл дистильованої води, після чого розчин в колбі дистильованою водою доводять до мітки і все ретельно перемішують. Після відстоювання отриманого таким чином розчину, 10 мл його переносять в колбу для титрування місткістю 250 мл. В цю колбу попередньо вливають по 10-15 мл 5% розчину йодистого калію і 25% розчину сірчаної кислоти, вміст колби перемішують, накривають годинниковим склом і за-лишаюсь на 5-10 хв. в темному місці. Потім в колбу добавляють 50 мл дистильованої води і виділений йод титрують 0,1% розчином тіосульфата натрія до появи світло-жовтого кольору розчину. Далі в колбу добавляють 4-5 капель 1% розчину крохмалю і продов-жують титрування до зникнення синього кольору розчину. Процентний вміст активного хлору розраховують по формулі : Х = 0,003545*У*К*10*100 Н*10 2. Гіпохлорит Са (ЛТОГК) по дії близький до хлорного вапна і містить акт. хл. від 50% до 52%, більш стійкий за хлорне вапно. Може зберігатись по 5 років, при цьому втрачає всього біля 8% акт. Він володіє бактерицидними, спороцидними і вірулоцидними влас-тивостями, використовується в тих випадках, що і хлорне вапно, але розхід його майже в 2 рази менше. В практиці дезінфекції ця перевага дає змогу використовувати значно менші концентрації чи зменшувати термін дезінфекції. Дезінфекційна дія ДГС-ГК така ж як і хлорного вапна, розчини його можливо використовувати без відстоювання. Пра-вила зберігання такі ж як і хлорного вапна. 3. Нейтральний гіпохлорит Са (НГК) - білий порошок з запахом хлору, випускається 3-х видів: 50%, 60%, 70% акт. хл., відповідно 1-го, 2-го чи 3-го сорту. Використовують також як і хлорне вапно. При зберіганні більше стійкий, активність зберігає до 8 років. Умови зберігання такі ж самі. Препарат приміняють для дезінфекції нежилих примі-щень, надвірних установ, прибирального інвентарю, при кишкових інфекціях, інф. ди-хальних шляхів бак. і вірусної етіології, при туберкульозі. 4. Гіпохлорит Са і Ма - активність від 9,5 по 17%, володіє бак. і спороцидними властивос-тями, приміняють для проф. дезінфекції і знезараження стічної води. 5. Хлораміни - складні органічні сполуки в яких один чи два атоми водню при азоті заміщені хлором, відповідно і називають їх монохлораміни чи діхлораміни. В залежнос-ті від речовини, взятої для синтезу розрізняють: хлорамін Б (виготовлений з бензолу), хлорамін ХБ (виготовлений з хлорбензолу) і хлорамін Т (виготовлений з толуолу). Хло-раміни кристалічні речовини з незначним запахом хлору, розчинні в воді, стійкі при збе-ріганні, вміст активного хлору від 25 до 29%. В нас приміняють хл. Б, ХБ. Хлорамін Б (монохлорамін Б) містить 26% акт. хл., білий кристалічний порошок, інколи з жовту-ватим відтінком, розчинність в воді при кімнатній температурі до 20%. Володіє бакт., віруліцидними і спороцидними властивостями. Теплі розчини (40-50%) володіють вели-кою акт. Розчини хлораміну більш стійкі при зберіганні, чим розчини хлорного вапна, що дає можливість готовити їх заздалегідь і користуватись ними протягом 10-15 днів після виготовлення. В невеликих концентраціях розчини хлораміну не псують виробів і не придають їм неприємного запаху . Хлорамін ХВ - по зовнішньому вигляді та хімструктурі подібний до хл.Б, но розчиню-ється в воді повільніше, розчини його жовтуваті і трохи мутні. Володіє бактерицидни-ми, віруліцидними і спороцидними властивостями. Негативні властивості – подразнюю-ча дія на слизові дихальних шляхів з явищами отруєння, а також впливає на колір тка-нин і шпалер. Хлораміни входять в склад препарату "Дезам". В практиці використовують активовані розчини хлормістких препаратів, концентра-ції яких в розчині зменшується в 2-10р, експозиція в 3-4р, витрати в 2-10р. Активовані розчини - це розчини хлормістких препаратів до яких добавлений активатор - речовина, що прискорює вивільнення активного хлору в розчині дезінфектанта. Для покращення активізації використовують амонійні солі,хлор,нітрат,сульфат амонію,а також10% наша-тирний спирт. Співвідношення активатора (солі амонію) і хлорного препарату повинно бути 1:1, 1:2. Готують активовані розчини безпосередньо перед використанням. Спочат-ку готують розчин хдормісткого засобу і до нього добавляють активатор і перемішують. 6. Дезам - 13% активного хлору, антимікробна дія. Порошок білого чи жовтуватого кольо- ру з слабким запахом хлору, добре розчинного в воді. Препарат містить 13% активного хлору і має високу антимікробну властивість. В його склад входить 50% хлораміну Б і 5% щавлевої кислоти. 7. Хлордерин - 11-15% активного хлору, антимікробна дія. Для поточної і заключної дезінфекції. Для кишкових, крапельних бактерій і вірусів. 8. Хлорцин - активний хлор від 11 до 15% - широкого спектру дії. Крім того для знезара-ження інструментів. При вірусному гепатиті використовують 1% розчин. 9. ДП - 2 активний хлор 40% широкого спектру дії. Термін зберігання - 3 роки. Робочі роз-чини від 0,1 до 0,5% визиває корозію металів, не рекомендується приміняти його в присутності людей, а особливо дітей. 10.Пантоцид – таблетки, що містять 4 мг активного хлору. Одна таблетка рекомендується для знезараження 1000мл. води для пиття, шо містить ентеропатогенні бактерії. 11.Натрієва і калієва сіль дихлорізоціанурової кислоти - білий кристалічний порошок, що містить 56-60% активного хлору, розчинний в воді. Має бакктерицидні, спороцидні і фунгіцидні властивості. Входить в склад препаратів Хлордезін і хлорцин. ІІ ГРУПА. Окислювачів 1. Перекис водню готують з 30% розчину пергідролю, отримують з 16%. Водні розчини 3% концентрації володіють бактерицидними і віруліцидними властивостями, а 6% - і спороцидними. 6% розчин використовують для стерилізації мед інструментарію. 2. Надоцетова і надмурашина кислота - антимікробна дія надоцетової кислоти проявля-ються в концентрації 0,01%, більш високої концентрації володіють спороцидною дією. Надмурашину кислоту готують перед використанням, так як вона швидко розпадається, в комплексі з іншими сполуками вона рекомендується для миття рук хірургів під назвою "С" або "первомур", крім обробки рук її використовують як стерилянт експозицією 15хв. В первомурі рекомендують стерилізувати майже всі вироби, включаючи рукавиці, дре-нажні трубки, катетери (після стерилізації необхідно промити вироби 2 рази содовим розчином). 3. Дезоксон - існує дезоксон 1, 2, 3, 4, широкого спектру дії для дезінфекції використо-вують 0,1%, для стерилізації - 1%. Експозиція 30хв. Не можна підігрівати. Використо-вують при захворюваннях бактеріальної і вірусної етіології. 4. Перманганат калія (КМnO4) – має бактерицидну дію, використовують для промивання ран водні розчини рожевого кольору (1:10000, 1:5000, 1:2000). ІІІ ГРУПА. Бром, йод та їх сполуки (йодофори) – комплекс йода з ПАР. Йод, йодінол, йодонат, йодопірон, йодовідон. Їх перевага в тому, що вони не викликають алергію і при обробці ними рук на протязі 1 години на руках відсутня флора. Мають бак. і спороцидну дію. IV ГРУПА. Фенольма Найбільше застосування у дезинфекції знаходять фенол, лізол, неочищена карболова кислота. У практиці найбільше приміняють лізол. Промисловість випускає лізол А і Б (двох марок). Лізол А використовують для дезинфекції приміщень, предметів, білизни, виділень. Лізол Б застосовують для грубої дезинфекції. V ГРУПА. Спирти 1. Етиловий спирт 96% слабкий бактерицид, 70% спирт має найбільш сильні бактерицидні властивості. Розчини етилового спирту використовують для знезараження операційного поля, рук медперсонала в ЛПЗ. 2. Триетиленглюколь - в концентрації 10 мг на 1 м³ повітря приміщення - має бактерицид-ну дію на стрептокок і стафілокок.
VI ГРУПА. Детергентів (миючі засоби) 1. Нітрам - має високу бактерицидну дію, застосування розчину препарату дозволяє об'єд-нати кінічне і механічне знезараження. Використовують в 3% концентрації для примі-щень, предметів, посуду, білизни. Він стійкий при зберіганні, не міняє своїх властивос-тей протягом 5 років, розчин втрачає активності при довгому зберіганні. 2. Цегміцин - володіє вираженими бактерицидними властивостями, може використовува-тись в 10% концентрації, як для дезінфекції, так і для знезараження рук хірургів і опера-ційного поля. Термін зберігання - 1 рік. (Властивості пігменту такі ж). 3. Амфолам - протягом 2-х років збергіає активність, використовують як миючий і знеза-ражуючий засіб. Широкого спектру дії для профілактичних внутрілікарняних інфекцій (не діє на сигментну палочку, палочку туберкульозу, не викликає корозії металів, не псує тканину, використовують 0,5, 1 і 2%. Особливо його - не приміняти для зрошуван-ня, оскільки сильно піниться. VII ГРУПА. Гуаніціміл. 1. Гібітан - (хлоргексидин) - випускають у вигляді 20% водного розчину, це антисептик, приміняється для обробки рук, оптичних приладів та всіх інших предметів. використо-вують спиртовий та водний розчин. 2. Полісепт - (метацид) 25% розчин, стійкий при зберіганні, зберігає активність 2 роки. Ви-користовують для профілактики поточної, заключної дезінфекції, крім туберкульозу. При обробці утворюється на поверхні плівка, яка після експозиції 30-60 хв. легко змива-ється. Забороняється розчином полісепта обробляти руки хірурга, хірургічний інстру-мент і інші вироби. Під час роботи з даним середником користуються рукавицями. VIII ГРУПА. Альдегіди 1. Глутаровий альдегід - випускається у вигляді 20-25% водного розчину, угорський пре-парат, використовують для дезінфекції і стерилізації. 2. Формалін - 35-40% водний розчин формальдегіда. Має бактерициду, фунгіцидну, спо-роцидну дію. Широко використовують в камерній дезінфекції. Оптимальна знезаражу-юча активність формаліна в камерах при температурі 60ºС ХІ ГРУПА. Імпортні препарати 1. Лізитол Німеччина - використовують для дезінфекції і передстереалізаційної обробки. Випускають у вигляді концентрату, який добре розчиняється у воді. Робочі розчини ста-більні 7 діб. Використовують 1 і 3% концентрації як бактерицидний, туберколоцидний, віруліцидний, фунгіцидний, не викликає корозію металів. 2. Гайгасепт ФФ - широкого спектру дії. Використовують як бактерицид, спороцид, тубер-колоцид, фунгіцид, віруліцид. Термін збергіання робочих розчинів - 16 днів. Не викликає корозію металів. Використовують, як дезінфектант, стерилянт.
Читайте також:
|
||||||||
|