Особливості формування доходів, витрат та результатів діяльності фінансових посередників.

У процесі інвестиційної діяльності з цінними паперами та управління інвестиційним портфелем фінансовий посередник може отримувати такі основні види доходів:

доходи від приросту курсової вартості цінних паперів (або нереалізований фінансовий результат);

доходи від продажу акцій і облігацій (або реалізований фінансовий результат);

дивідендні доходи від володіння акціями;

процентні доходи від володіння облігаціями та вкладення коштів в інші боргові зобов’язання, зокрема депозити комерційних банків;

інші доходи (премія фінансового посередника за дострокове вилучення коштів інвесторами, непередбачені доходи і т.п.).

Облік доходів інститутів спільного інвестування згідно з наведеною вище класифікацією ведеться на окремих рахунках бухгалтерського обліку. Стаття 35 Закону України “Про інститути спільного інвестування” визначає, що особливості бухгалтерського обліку інститутів спільного інвестування встановлюються Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, але на сьогодні такі документи не прийнято і ми можемо керуватись лише загальними правилами, які встановлюються Національними стандартами бухобліку, затвердженими Міністерством фінансів.

Таким чином, доходами від основної діяльності інвестиційного фонду є доходи від володіння та комерційної діяльності з фінансовими активами. Формування доходів від управління інвестиційним портфелем є характерними не лише для інститутів спільного інвестування, але й для недержавних пенсійних фондів з урахуванням відмінностей технічного характеру (нормативні вимоги та обмеження щодо складу активів).

Витрати фінансових посередників класифікуються за їх функціональним призначенням, в залежності від того, з якою метою вони здійснюються. З цією метою розглянемо фінансове посередництво як процес, у ході якого виконуються функції : 1) залучення коштів інвесторів(пасивні операції фінансового посередника); 2) вкладення коштів і управління інвестиційним портфелем (активні операції).; 3) організаційно-адміністративне забезпечення діяльності.

Законодавством може встановлюватись порядок розподілу зазначених витрат між учасниками інвестиційного процесу ( інвестиційними і пенсійними фондами, компаніями з управління активами). З метою захисту інтересів інвесторів обсяги адміністративних витрат контролюються, законодавством визначається виключний перелік витрат, які можуть здійснюватись за рахунок коштів спільного інвестування.

Результати діяльності фінансового посередника залежать як від об’єктивних (макроекономічних) економічних чинників, таких як рівень процентної ставки, валютний курс та фондові індекси, так і від якості управління портфелем фонду. Практика свідчить, що при активній інвестиційній політиці (багаторазове придбання і продаж цінних паперів з метою оптимізації портфелю) значно зростають операційні витрати фонду, які можуть навіть перевищити вигоди, отримані за рахунок такої політики

Прибуток фінансового посередника розподіляється між акціонерами згідно з нормами діючого корпоративного права (Закон України “Про господарські товариства”) з урахуванням деяких особливостей. Законодавством, зокрема, встановлено особливий статус і порядок використання прибутку інвестиційних фондів відкритого та інтервального типу. Дивіденди по акціях або інвестиційних сертифікатах таких фондів не сплачуються, прибуток не розподіляється. Прибуток інвестиційних фондів закритого типу може розподілятись між акціонерами або учасниками. Порядок розподілу прибутку таких фондів визначається регламентом інвестиційного фонду закритого типу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Коефіцієнт Шарпа	\|	Витрати діяльності фінансових посередників та їх класифікація за функціональним призначенням.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.