МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Хвойно-широколистяних лісівЛандшафти зони хвойно-широколистяних (мішаних) лісів
Зона мішаних лісів займає дещо більше 15 % території України. Основними екологічними характеристиками зони мішаних лісів, які є важливими для розуміння деградації ландшафтів під впливом людської діяльності, є наступні: низинний рельєф поверхні, де переважають піщані та супіщані відклади; помірно континентальний клімат із позитивним балансом вологи; наявність густої гідромережі з широкими заболоченими річковими долинами; переважання дерново-підзолистих і болотних ґрунтів, зайнятих хвойно-широколистяними лісами (близько 30 % території), луками (близько 10 %), болотами та заболоченими землями (близько 8 %) (рис. 10).
Рис. 10. Болотні ландшафти зони мішаних лісів
Кліматичні умови, орографія і геологічна будова сприяють значному обводненню цієї зони. Тут розвинута густа річкова мережа, озера і болота (головними чином евтрофні), розташоване рукотворне Київське водосховище. Крім Дніпра, що протікає від північного кордону України до Києва, найбільшими річками є Припʼять, Десна, Турія, Стохід, Стир, Горинь, Уборть і Уж, які мають широкі заболочені долини. Серед озер регіону слід відзначити такі: Тур площею 13,5 км2, Нобель – 5,1 км2, Любязь – 5,19 км2, Світязь – 27,5 км2, Пулемецьке – 16,0 км2, Луки – 7,0 км2. Річний радіаційний баланс коливається із заходу на схід у межах 1700–1800 МДж/м2. Пересічна температура січня змінюється із заходу на схід від –4,5 0С до –8 0С, а липня – від +17 0С до + 19 0С. Середня тривалість безморозного періоду становить від 180 днів на заході до 160 на сході. У цій зоні у середньому випадає 600 ̶ 650 мм опадів на рік. Кількість опадів перевищує природне випаровування з поверхні ґрунту, і тому Полісся має позитивний баланс вологи. Коефіцієнт зволоження змінюється від 1,9 на сході до 2,6 і більше на заході. Зональними типами ґрунтів зони мішаних лісів є різні дерново–підзолисті й болотні (займають близько 95 % території зони). Родючими ґрунтами Полісся є дернові карбонатні, сірі лісові та опідзолені чорноземи. Дернові карбонатні ґрунти поширені в південній і південно-західній частині Волинського Полісся на продуктах вивітрювання крейдових мергелів і крейди. Сірі лісові ґрунти найбільші площі займають на Словечансько-Овруцькому кряжі, на півдні Житомирського Полісся, на правобережжі Десни. Характерна риса ґрунтового покриву зони – значна його строкатість. Це визначає високу різноманітність ландшафтів території регіону, що, з одного боку, ускладнює їх використання, а з іншого – забезпечує наявність значної кількості окремих слабко трансформованих ландшафтних комплексів. На лівобережжі Дніпра в річкових долинах і зниженнях трапляються засолені й солонцюваті дерново-глейові та лучні ґрунти, болотні ґрунти займають в основному сучасні й давні річкові долини та улоговини. Великі масиви болотних ґрунтів зосереджені в північних районах Волинської і Рівненської областей, північно-західній частині Житомирської області та на Чернігівщині. Природна рослинність зони мішаних лісів збереглась значно краще порівняно з іншими ландшафтними зонами. Це, зокрема, виявляється у високих показниках лісистості території регіону. Основними лісоутворюючими породами є: сосна (близько 60 % лісопокритої площі), дуб (понад 20 %), береза (10 %), вільха (6,5 %), осика (2,3 %), граб (2 %) [2]. З огляду на наведені риси цієї ландшафтної зонислід відзначити, що зона хвойно-широколистяних лісів порівняно з іншими ландшафтними зонами (перш за все, порівняно з лісостепом та степом) характеризується значно меншими антропогенними змінами ландшафтів. Зокрема, з особливостями ґрунтового покриву повʼязана значно менша господарська освоєність зони хвойно-широколистяних лісів (орні землі займають близько 28 % території зони), адже дерново-підзолисті й болотні ґрунти менш придатні для сільськогосподарського використання порівняно з більш родючими перегнійно-карбонатними та сірими лісовими ґрунтами, які мають тут острівне поширення. Ландшафтна структура зони мішаних лісів досить складна і строката. Відображаючи відповідні закономірності у розповсюдженні поверхневих відкладів та ґрунтів, ландшафтні комплекси (ландшафтні місцевості, урочища, фації), не займаючи великих площ, часто чергуються, що ускладнює їх господарське використання, зокрема в землеробстві. Частина ландшафтних комплексів та їх складових (заплави, піщані вали, болота та ін.) є нестійкими, динамічними і вразливими до природних і антропогенних процесів. Значну частину території зони хвойно-широколистяних лісів займають ландшафти зандрових і давньоалювіальних рівнин із дерново-підзолистими ґрунтами легкого гранулометричного складу та ландшафти різних за своїм походженням боліт (рис. 11). Знищення рослинного покриву у ландшафтних комплексах зандрових та давньоалювіальних рівнин та осушення ландшафтів торфовищ і боліт спричинили істотне зменшення стійкості цих ландшафтів до зовнішніх впливів. Перш за все, виникає загроза інтенсивного ходу дефляційних процесів. Рис. 11. Ландшафти зандрових рівнин зони хвойно-широколистяних лісів
Значний вплив на водний режим ландшафтів цієї зони справили меліоративні роботи, проведені на Поліссі у 60–80-х роках XX ст. Крім позитивних (з точки зору господарських цілей), наслідків (розширення сільськогосподарських угідь), меліорація негативно вплинула на природне середовище, особливо в басейнах річок, де проводилось осушення боліт без двобічного регулювання стоком. Це спричинило істотні зміни ландшафтних комплексів боліт, проявилось у зміні водного і теплового режимів цих ЛК, трансформації ґрунтового та рослинного покривів. Проте ці зміни не є критичними, і ступінь деградації природних ландшафтних комплексів можна оцінити як помірний. Основний антропогенний фактор впливу на природний стан ландшафтів – заготівля деревини та меліоративна діяльність. Зона мішаних лісів охоплює декілька областей, кожна з яких в свою чергу поділяється на декілька районів: I. Область Волинського Полісся. Райони: 1. Верхньоприпʼятський. 2. Нижньостирський. 3. Любомльсько-Ковельський. 4. Маневицько-Володимирецький. 5. Колківсько-Сарненський. 6. Турійсько-Рожищенський. 7. Ківерцівсько-Цуманський. 8. Костопільсько-Березнівський. II. Область Малого Полісся. Райони: 1. Рава-Русько-Камʼянсько-Бузький. 2. Радехівсько-Бродівський. 3. Смігівсько-Славутський. 4. Куликівсько-Бузький. III. Область Житомирського Полісся. Райони: 1. Клесівсько-Рокитнянський. 2. Олевсько-Білокоровицький. 3. Словечансько-Овруцький. 4. Норинсько-Жерівський. 5. Городницько-Ємільчинський. 6. Коростенсько-Чоповицький. 7. Корецько-Новоград-Волинський. 8. Довбисько-Червоноармійський. 9. Іршансько-Малинський. 10. Баранівсько-Високопічанський. 11. Черняхівсько-Коростишівський. IV. Область Київського Полісся. Райони: 1. Руднянсько-Вільчанський. 2. Чистогалівсько-Корогодський. 3. Нижньоприпʼятський. 4. Нижньоузький. 5. Народицько-Іванківський. 6. Нижньотетерівський. 7. Здвизько-Ірпінський. V. Область Чернігівського Полісся. Райони: 1. Любецько-Чернігівський. 2. Замглайсько-Седнівський. 3. Добрянсько-Городнянський. 4. Корюківсько-Щорський. 5. Сосницько-Менський. 6. Коропсько-Батуринський. 7. Дніпровсько-Нижньодеснянський. 8. Козелецько-Куликівський. VI. Область Новгород-Сіверського Полісся. Райони: 1. Середньососнівсько-Ревненський. 2. Холминсько-Костобобрівський. 3. Понорницько-Новгород-Сіверський. 4. Середньодеснянсько-Нижньошосткинський. 5. Ямпільсько-Середино-Будський.
Рис. 12. Найменш змінений людиною поліський ландшафт В адміністративно-територіальному відношенні зона мішаних лісів охоплює декілька областей. Зокрема, Рівненську, Житомирську, Київську та Чернігівську.
|
||||||||
|