МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
КОМПЛЕКСНІ ТЕСТИ1. Теорію циклічних криз, які ґрунтувалися на середньому терміні життя основного капіталу, вкладеного у засоби виробництва, сформулював: а) К. Маркс; б)Х. Кларк; в) Й. Шумпетер; г) П. Агійон; ґ) Ф. Хайєк.
2. Циклічність припливів та відпливів у промисловості пояснював дією законів виробництва: зростання виробництва обумовлює зростання споживання: а) К. Маркс; б) X. Кларк; в) Й. Шумпетер; г) М. Туган-Барановський; ґ) Ф. Хайєк.
3. М. Кондратьев є автором: а) теорії технократичного детермінізму; б) теорії довгих хвиль; в) теорії сталого розвитку; г) моделі інноваційної економіки.
4. Кластер інновацій – це: а) сукупність базисних нововведень, що визначають технологічний устрій економіки протягом тривалого часу; б) вторинні нововведення, що стрімко поширюються у галузі; в) поліпшувальні нововведення, які здійснюють вслід за базисною інновацією.
5. Вперше ввів термін «інновація»: а) К. Маркс; б) X. Кларк; в) Й. Шумпетер; г) М. Туган-Барановський; ґ) Ф. Хайєк.
6. Термін «технологічний пат» характеризує: а) кризу, вихід з якої неможливий у рамках існуючої техніки; б) затяжну кризу в економіці, зумовлену відсутністю капіталу для інвестування у нові технології; в) ситуацію, коли спонтанно у різних країнах світу з'являються пучки нових технологій.
7. Сукупність технологічних ланцюгів, яка виникає внаслідок процесів кооперації та спеціалізації, має стійкий характер і утворює стабільний елемент відтворювальної структури економіки – це: а) технологічний пат; б) технологічний устрій; в) кластер технологій; г) технологічна спеціалізація.
8. До теорій технократичного суспільства не належить: а) теорія конвергенції Дж. Гелбрейта; б) теорія технотронного суспільства 3. Бжезинського; в) теорія індустріально-технократичного суспільства Д. Белла; г) теорія технологічних устроїв С. Глазьева.
9. Автором теорії «інноваційної економіки» є: а) П. Друкер; б) X. Кларк; в) Й. Шумпетер; г) М. Туган-Барановський; ґ) Ф. Хайєк.
10. Система поглядів на якесь явище, яка ґрунтується на певному ключовому елементі – це: а) парафраз; б) гіпотеза; в) консенсус; г) парадигма; ґ) метаморфоза.
11. Продукт інтелектуальної діяльності людей, оформлений результат фундаментальних, прикладних чи експериментальних досліджень у будь-якій сфері людської діяльності, спрямований на підвищення ефективності виконання робіт – це: а) інновація; 6} новація; в) винахід; г) нововведення. 12. Кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у формі виведеного на ринок нового чи вдосконаленого продукту, нового чи вдосконаленого технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності або нового підходу до соціальних послуг – це: а) новація; б) нововведення; в) інновація; г) правильні відповіді б) і в); ґ) усі відповіді правильні.
13. Фізичні чи юридичні особи, які здійснюють інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи позичені кошти в реалізацію інноваційних проектів – це: а) суб'єкти інноваційної діяльності; б) об'єкти інноваційної діяльності; в) інвестори; г) ініціатори нововведень.
14. Процес комерціалізації нововведень не включає: а) дослідження ринку; б) конструювання; в) ринкове планування; г) дослідно-конструкторські роботи; ґ) ринкове випробування.
15. Процес поширення нововведення для використання у нових місцях, сферах чи умовах – це: а) інваріантність нововведення; б) дифузія нововведення; в) система франчайзингу; г) трансфер інновацій.
16. Інновації, що орієнтуються на виробництво і використання нових (поліпшених) продуктів у сфері виробництва або у сфері споживання – це: а) ринкові інновації; б) продуктові інновації; в) інновації процесу; г) технологічні інновації.
17. Класифікація інновацій за змістом діяльності не включає: а) ринкові інновації; б) управлінські інновації; в) організаційні інновації; г) технологічні інновації; ґ) економічні інновації.
18. Життєвий цикл інновації – це: а) період від створення новинки до моменту її введення у експлуатацію; б) період від зародження ідеї, створення новинки та її практичного використання до моменту її зняття з виробництва; в) період від створення новинки до моменту її запуску у масове виробництво.
19. «Гребінчиковий» вигляд класичної кривої життєвого циклу продукту свідчить про те, що: а) продукт через деякий проміжок часу перестає цікавити споживачів і швидше, ніж очікувалось, знімається з виробництва; б) наявні сезонні коливання попиту на продукт; в) створення продукту відбувається за певними стадіями, між якими існує великий інноваційний лаг; г) передавання продукту з попередньої стадії життєвого циклу на наступну здійснюється на комерційній основі. 20. Інновації, що забезпечують виживання підприємства, оскільки здійснюються у відповідь на дії конкурентів – це: а) псевдоінновації; а) поліпшувальні інновації; в) реактивні інновації; г) організаційні інновації.
21. Характеристики підприємства, його продукції чи послуг, які дають йому певні переваги над прямими конкурентами – це: а) конкурентна сила підприємства; б) конкурентні переваги підприємства; в) конкурентні важелі підприємства; г) конкурентні позиції підприємства.
22. Обсяг продукції, який споживач хоче та спроможний придбати за деякою із можливих цін протягом певного часу на конкретному ринку – це: а) попит на продукцію; б) точка ринкової рівноваги; в) критичний обсяг продукції; г) усі відповіді правильні.
23. Планування створення нового товару передбачає здійснення інноваційної діяльності за такими етапами: а) генерування ідей, розроблення концепції товару, розроблення та створення дослідного зразка, пробне виробництво; б) пошук ідей і їх оцінювання, розроблення конструкції товару, виготовлення дослідного зразка, промислове виробництво товару; в) генерування ідей, оцінювання та відбір перспективних ідей, розроблення концепції товару, розроблення ц створення дослідного зразка, пробний маркетинг.
24. До методів генерування ідей не належить: а) метод інверсії; б) метод морфологічного аналізу; в) метод аналогій; г) метод елімінування; ґ) метод синектики.
25. Метод комплексного техніко-економічного дослідження об'єкта з метою розвитку його корисних функцій при оптимальному співвідношенні між їх значущістю для споживача і витратами на їх здійснення – це: а) метод функціонально-вартісного аналізу; б) метод контрольних запитань; в) метод інверсії; г) метод елімінування; ґ) метод синектики.
26. Попит, що відображає неможливість задоволення потреб споживачів за рахунок наявних на ринку товарів І послуг – це: а) негативний попит; б) прихований попит; в) потенційний попит; г) нерегулярний попит.
27. Потенційний попит на продукцію формується на стадії: а) утвердження нової продукції на ринку; б) зрілості продукції; в) виходу нової продукції на ринок; г) задуму і розроблення нової продукції.
28. До внутрішніх чинників, що впливають на розмір та характер попиту, не належить: а) кількість майбутніх споживачів продукції; б) ціна продукції; в) швидкість впровадження нової продукції; г) наявність гарантійного обслуговування; ґ) якість продукції; д) реклама продукції.
29. До зовнішніх чинників, що впливають на розмір та характер а) реклама продукції; б) загальний стан економіки; в) правова база інноваційної діяльності; г) розвиток науково-технічного прогресу; ґ) доходи споживачів.
30. Закон попиту характеризує: а) залежність між витратами на виготовлення продукції і попитом на неї; б) залежність між обсягом реалізації та ціною на продукцію; в) залежність між ціною та попитом на продукцію; г) залежність між витратами на виготовлення продукції і ціною на неї.
31. Форма стратегічного управління, яка визначає цілі і умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності і оптимальне використання наявного виробничого потенціалу – це: а) інноваційна стратегія; б) стратегічне планування; в) інноваційна політика; г) конкурентна стратегія; ґ) виробнича стратегія.
32. Формування інноваційної політики має здійснюватися на основі таких принципів: а) орієнтація на вирішення поточних проблем інноваційної діяльності, цілеспрямованість, орієнтація на потреби ринку, планомірність; б) переважання стратегічної спрямованості, орієнтація на потреби ринку, цілеспрямованість, комплексність, планомірність, інформаційна забезпеченість; в) орієнтація на потреби ринку, цілеспрямованість, науковий підхід до обґрунтування інноваційних рішень, комплексність, планомірність.
33. До складових інноваційної політики не належать: а) маркетингова політика; б) політика у галузі науково-дослідницьких і проектно-конструкторських робіт; в) політика структурних змін; г) виробнича політика; ґ) інвестиційна політика.
34. Здатність до стабільної виробничої діяльності в межах обраної стратегії в умовах складного і мінливого зовнішнього середовища – це: а) виробничо-технічний потенціал підприємства; б) інноваційний потенціал підприємства; в) конкурентний потенціал підприємства; г) технічний потенціал підприємства.
35. Захисна стратегія спирається на інноваційну політику ____ а) ризикового; б) еволюційного; в) витратного; г) залежного.
36. Тип інноваційної політики, спрямований на піонерне впровадження радикальних інновацій, створених фірмою – це: а) революційний тип; б) опортуністичний тип; в) наступально-ризиковий тип; г) наступальний тип.
37. До головних завдань інноваційної політики наступального типу не належить: а) моніторинг споживчого ринку з метою своєчасного виявлення нових запитів споживачів та нових ринкових сегментів; б) внесення змін у внутрішнє середовище фірми, необхідних для швидкого впровадження новацій; г) підтримка діяльності власних спеціалізованих науково-дослідницьких підрозділів; ґ) стимулювання ініціативності працівників фірми у продукуванні нових ідей, організація внутрішньофірмового підприємництва; д) забезпечення умов для підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається фірмою, з метою утримання зайнятої частки ринку.
38. Норми, правила організаційної поведінки, що встановлюють взаємозв'язок між розвитком підприємства і напрямами його інноваційної діяльності – це: а) елементи інноваційної політики; б) принципи формування інноваційної політики; в) принципи здійснення інноваційної політики; г) все перелічене вище.
39. Необхідність залучення до процесу розроблення інновацій всіх внутрішніх елементів підприємства – це принцип: а) комплексності; б) плановості; в) цілісності; г) цілеспрямованості; ґ) інформаційної забезпеченості.
40. Завдяки якій складовій інноваційної політики менеджмент підприємства має змогу вивчити структуру товарного ринку і прийняти рішення щодо форм і методів розвитку конкурентного середовища на ньому: а) технічній політиці; б) маркетинговій політиці; в) політиці у галузі науково-дослідницьких і проектно-конструкторських робіт; г) політиці структурних змін; ґ) інвестиційній політиці.
41. Технологія, за якої протягом життєвого циклу попиту на продукт для його виготовлення використовуються нові базові технології – це: а) плодотворна технологія; б) мінлива технологія; в) стабільна технологія; г) квазістабільна технологія.
42. «Технологічний розрив» характеризує: а) розбіжності у потенціалах нової та старої технологій; б) розбіжності у ефективності нової та старої технологій; в) обсяг коштів, необхідних для вкладання у нову технологію з метою досягнення нею результативності, яку має на сьогодні стара технологія; г) усі відповіді правильні; д) правильні відповіді а) і б).
43. До форм розвитку техніко-технологічної бази підприємства не належать: а) модернізація устаткування; б) технічне доозброєння підприємства; в) нове будівництво; г) реконструкція.
44. Вкажіть, яким із перелічених нижче показників не оцінюється рівень прогресивності технології: а) структурою технологічних процесів за трудомісткістю; б) часткою нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції; в) середнім віком застосовуваних технологічних процесів; г) коефіцієнтом використання сировини і матеріалів; ґ) питомою металомісткістю устаткування; д) оцінюється всіма показниками.
45. Витрати на капремонт будуть економічно виправданими, коли коефіцієнт ефективності витрат на його проведення є величиною: а) додатною; б) від'ємною; в) рівною нулю.
46. Комплекс робіт з технічної підготовки не включає: а) відпрацьовування конструкції виробу на технологічність; б) розроблення технологічних процесів; в) конструювання і виготовлення спеціального технологічного устаткування й оснащення; г) відпрацьовування і впровадження технологічних процесів; д) запуск продукції у виробництво. 47. Економічно ефективніший варіант технології виготовлення виробів визначається: а) порівнянням технологічної собівартості; б) порівнянням величини умовно-постійних витрат на виготовлення продукції; в) порівнянням величини витрат на заробітну плату з розрахунку на одиницю продукції; г) усі відповіді правильні.
48. Технологічний контроль креслень з метою забезпечення відповідності даної конструкції вимогам економічності її а) оцінювання ефективності виготовлення продукції; б) розроблення технології виготовлення виробів; в) відпрацьовування конструкції виробу на технологічність; г) усі відповіді правильні.
49. Для економічного обґрунтування черговості заміни обладнання використовують: а) коефіцієнт оновлення обладнання; б) коефіцієнт ефективності витрат на проведення капітального ремонту обладнання; в) коефіцієнт ефективності використання робочого часу обладнання; г) термін експлуатації обладнання.
50. Сигналом до здійснення технологічних змін є: а) зменшення обсягу продажу продукції підприємства; б) погіршення фінансових показників підприємства; в) погіршення показників ефективності виробництва; г) усі відповіді правильні. ґ) правильні відповіді б) і в).
51. Стратегічне управління інноваційною діяльністю включає: а) розроблення планів і програм інноваційної діяльності; б) обґрунтування проектів створення нових продуктів; в) розроблення ефективних організаційних форм управління реалізацією інноваційних проектів; г) управління ресурсним забезпеченням інноваційних програм та проектів; ґ) усі відповіді правильні; д) правильні відповіді а), б) і г). 52. Оперативне управління інноваційною діяльністю не включає: а) складання календарних планів-графіків виконання робіт; б) контролювання реалізації завдань інноваційної діяльності; в) розроблення коригуючи заходів у процесі реалізації інноваційних завдань; г) стимулювання інноваційної діяльності; ґ) забезпечення виконання інноваційних завдань необхідними матеріальними та інформаційними ресурсами; д) оцінювання альтернативних інноваційних проектів та прийняття рішення щодо вибору кращого із них для реалізації цілей та завдань фірми.
53. Стратегічне планування інноваційної діяльності підприємства включає етапи: а) аналіз зовнішнього середовища і прогнозування його розвитку; б) оцінювання інноваційного потенціалу підприємства; в) визначення інноваційних можливостей підприємства; г) формування стратегічних інноваційних цілей; ґ) розроблення інноваційних проектів; д) реалізація інноваційних проектів; е) усі відповіді правильні.
54. Стратегія, що пов'язана з прагненням фірми досягти лідерства на ринку шляхом створення та впровадження нових продуктів – це стратегія: а) традиційна; б) ризикова; в) наступальна; г) стратегія «за нагодою».
55. Стратегія, спрямована на те, щоб утримати конкурентні позиції фірми на вже існуючих ринках – це стратегія: а) традиційна; б) захисна; в) імітаційна; г) стратегія «ринкової ніші».
56. Стратегія, заснована на придбанні ліцензій чи інших об'єктів інтелектуальної власності у фірм, що їх створили – це стратегія: а) традиційна; б)захисна; в) імітаційна; г) стратегія «ринкової ніші»; ґ) наступальна; д) стратегія «за нагодою».
57. Зовнішнє середовище – це: а) сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх відносно підприємства умов і чинників, що діють у глобальному оточенні; б) сукупність господарських суб'єктів, національних та міждержавних інституційних структур, що діють у зовнішньому щодо підприємства оточенні; в) сукупність економічних, суспільних і природних умов, зовнішніх відносно підприємства, які тим чи іншим чином впливають на його діяльність.
58. Підпільне, контрабандне винахідництво, потаємна робота над позаплановими проектами – це: а) бутлегерство; б) внутрішнє підприємництво; в) венчурне підприємництво.
59. Продуктово-тематичне планування інновацій включає: а) формування продуктово-тематичного портфеля інноваційної діяльності; б) підготовку програм і заходів оновлення продукції; в) розрахунок потреби у ресурсах для реалізації інноваційного г) удосконалення технології і організації виробництва; ґ) визначення обсягів робіт, що мають бути виконані за кожним д) усі відповіді правильні; е) правильні відповіді а), б) і г).
60. Методи, що передбачають складання планів-графіків реалізації інноваційного проекту за окремими стадіями (роботами, етапами), контроль за їх дотриманням і ліквідацію відхилень від планів-графіків з метою оптимізації термінів реалізації проекту – це: а) мережеві методи управління; б) методи управління за цілями; в) методи термінової оптимізації; г) графічні методи.
61. Сфера інноваційної діяльності включає: а) ринок інновацій; б) ринок новацій; в) ринок інвестицій; г) інноваційну інфраструктуру; ґ) усі відповіді правильні; д) неправильна відповідь а).
62. Вкажіть правильну відповідь: «Інноваційне підприємство – це підприємство або об'єднання підприємств, що розробляє, виготовляє і реалізує інноваційні продукти або продукцію (послуги), обсяг яких у грошовому вимірі перевищує його загального обсягу»: а) 60%; б) 75%; в) 80%; г) 70%; ґ) 50%.
63. До інноваційної інфраструктури не включають організації, що надають послуги: а) консалтингові; б) аудиторські; в) маркетингові; г) інформаційно-комунікативні; ґ) освітні; д) включають усі перераховані.
64. Фірми, що спеціалізуються на створенні нових чи радикально змінених старих сегментів ринку – це: а) експлеренти; б) комутанти; в) патієнти; г) віоленти.
65. Фірми, що створюють інновації для потреб вузького сегмента ринку – це: а) експлеренти; б) комутанти; в) патієнти; г) віоленти.
66. Дрібні фірми, що використовують інновації на стадії їх старіння – це: а) експлеренти; б) комутанти; в) патієнти; г) віоленти.
67. Фірми, що орієнтуються на інновації, які здешевлюють виготовлення продукції, водночас забезпечуючи їй рівень якості, прийнятний для основної маси споживачів – це: а) експлеренти; б) комутанти; в) патієнти; г) віоленти.
68. Малі підприємства у технологічно прогресивних галузях економіки, що спеціалізуються у сферах наукових досліджень, розробок, створення і впровадження інновацій, організація яких пов'язана з підвищеним ризиком – це: а) венчурні фірми; б) комп'ютерні фірми; в) проектно-цільові фірми; г) мережеві фірми.
69. Організаційна структура, метою якої є створення сприятливих умов для стартового розвитку малих підприємств через надання їм певного комплексу послуг і ресурсів – це: а) технопарк; б) бізнес-центр; в) бізнес-інкубатор; г) технополіс.
70. Міжфірмова науково-технічна кооперація у інноваційних процесах не здійснюється шляхом створення: а) галузевих інститутів; б) консорціумів; в) стратегічних альянсів; г) спільних підприємств; ґ) синдикатів. 71. Вихідними принципами, на основі яких має будуватися система фінансування інновацій, є: а) чітка цільова орієнтація; б) економічна обґрунтованість і юридична захищеність використовуваних прийомів і механізмів залучення інвестицій; в) множинність джерел фінансування; г) комплексність і гнучкість; ґ) правильні всі відповіді; д) правильні відповіді б), в) і г).
72. Довготермінові вкладення капіталу у різні сфери діяльності з метою отримання прибутку – це: а) інвестиції; б) інвенції; в) субвенції; г) інновації; ґ) правильні всі відповіді.
73. Вкладення в об'єкти, пов'язані територіально і функціонально з інноваційним об'єктом, які необхідні для його нормальної експлуатації – це: а) прямі інвестиції; б) супутні інвестиції; в) портфельні інвестиції; г) неактивні інвестиції.
74. До власних джерел фінансових ресурсів підприємства не належить: а) внутрішньогосподарські резерви; б) прибуток; в) кошти від продажу облігацій; г) кошти, одержані від продажу акцій, пайових та інших внесків ґ) амортизація; д) правильні всі відповіді.
75. Фінансова операція, що перетворює комерційний кредит у а) франчайзинг; б) форфейтинг; в) продаж облігацій; г) ф'ючерсні розрахунки; ґ) лізингова операція.
76. Інвестиційні інструменти, за якими провадиться фіксована а) звичайні акції; б) привілейовані акції; в) облігації; г) банківські кредити; ґ) комерційні кредити.
77. До портфельних інвесторів належать: а) інвестиційні приватні фонди; б) фонди допомоги; в) фонди венчурного капіталу; г) пенсійні фонди; ґ) страхові фонди; д) усі перелічені фонди; е) неправильні відповіді б) і г).
78. Стратегічними інвесторами можуть бути: а) компанії з цієї ж галузі промисловості, що і підприємство, яке реалізує інноваційний проект; б) компанії у зв'язаній з підприємством-інноватором галузі промисловості; в) компанії, що працюють в іншій галузі промисловості; г) фінансово-промислові групи (ФПГ); ґ) усі названі компанії; д) неправильна відповідь в).
79. Венчурний капітал складається із коштів: а) великих компаній; б) банків; в) страхових фондів; г) пенсійних фондів; ґ) усіх названих організацій; д) неправильна відповідь г).
80. Лізинг з повною окупністю, за якого витрати лізингодавця, пов'язані з придбанням майна, що здається у лізинг, скуповуються повністю за рахунок першого терміну оренди і сума орендної плати достатня для повної амортизації майна і забезпечує фіксований прибуток лізингодавцеві – це: а) оперативний лізинг; б) фінансовий лізинг; в) повний лізинг; г) фіксований лізинг.
81. Проекти, спрямовані на випуск та продаж нових продуктів і пов'язані, як правило, з будівництвом споруд, удосконаленням технологій, розширенням присутності на ринку – це: а) проекти розвитку; б) технологічні проекти; в) промислові проекти; г) організаційні проекти.
82. Розгорнутий документ, що містить обґрунтування економічної доцільності підприємницького проекту на основі зіставлення ресурсів, необхідних для його реалізації, і очікуваної вигоди – це: а) повний інноваційний проект; б) неповний інноваційний проект; в) бізнес-план; г) фінансовий план.
83. Державна інноваційна політика, яка передбачає визначення державою головних цілей та пріоритетних напрямів науково-технологічного та інноваційного розвитку країни – це політика: а) соціальної орієнтації; б) технологічного поштовху; в) ринкової орієнтації; г) цілеспрямованої зміни економічної структури господарського механізму. 84. Укладання центральними чи регіональними органами державного управління договорів з суб'єктами інноваційної діяльності щодо розроблення й виробництва інноваційних продуктів, технології та послуг – це: а) інструменти державної інноваційної політики з боку попиту; б) інструменти державної інноваційної політики з боку пропозиції; в) інструменти створення сприятливого середовища для інноваційного процесу.
85. Державна фінансова підтримка інноваційних проектів означає: а) їх пряме фінансування з Державного бюджету без повернення вкладених коштів; б) безвідсоткове кредитування за рахунок бюджетних коштів; в) часткове (до 50%) безвідсоткове кредитування інноваційних проектів за рахунок бюджетних коштів; г) повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам чи іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів; ґ) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів; д) майнове страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування»; е) правильні всі відповіді; є) неправильна відповідь а); ж) неправильні відповіді а) і б).
86. Юридичне поняття, що охоплює сукупність авторських та інших прав на продукти інтелектуальної діяльності, що охороняються законодавчими актами держави – це: а) інтелектуальний продукт; б) інтелектуальна власність; в) нематеріальні активи підприємства; г) патенти; ґ) промислова власність.
87. Згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності до промислової власності не належать: а) винаходові відкриття; в) корисні моделі; г) промислові зразки; ґ) торговельні марки; д) комерційні найменування; е) належить усе перелічене.
88. Винахід, який може бути визнаний патентоспроможним, по а) бути новим; б) мати винахідницький рівень; в) бути придатним для промислового використання; г) правильні всі вимоги; ґ) неправильна відповідь б).
89. Нові за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою технічні конструкції – це: а) промислові зразки; б) корисні моделі; в) винаходи; г) ноу-хау.
90. Дозвіл використовувати технічне досягнення або інший нематеріальний ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду – Це: а) патент; б) ліцензія; в) авторське право.
91. Ліцензія, що надає ліцензіату лише право використання технології, зберігаючи за ліцензіаром права розпорядження – це: а) звичайна ліцензія; б) безпатентна ліцензія; в) виключна ліцензія; г) примусова ліцензія.
92. Періодичні суми виплат ліцензіару у вигляді встановленого проценту від обсягів виготовленої продукції на основі переданої технології – це: а) роялті; б) паушальні платежі; в) пашуальні платежі; г) роєлті.
93. Сторона, яка є власником певного нематеріального ресурсу і а) франчайзі; б) франшиза; в) франчайзер; г) правильні відповіді б) і в).
94. Ліцензія, яка зобов'язує особу, що отримала права на використання певного об'єкта займатися протягом дії угоди визначеним у ній бізнесом, використовуючи при цьому специфічне найменування, що належить власнику – це: а) виключна ліцензія; б) франшиза; в) лізингова ліцензія; г) форфейтингова ліцензія; ґ) повна ліцензія.
95. Моніторинг суб'єктів ринку з метою виявлення перспективних напрямів інноваційної діяльності повинен здійснюватися у таких напрямах: а) аналіз споживачів; б) аналіз умов конкуренції; в) аналіз рівня науково-технічного потенціалу підприємства; г) вивчення товару-новації; ґ) правильно все вище перераховане; д) неправильна відповідь в).
96. Потреби ринку можуть вивчатися за допомогою: а) аналізу використання продуктів-аналогів; б) інформації із системи збуту; в) звітів і пропозицій торговельних посередників; г) досліджень сегментів ринку, що швидко розвиваються; ґ) інформації про замінники; д) інтерв'ю з покупцями; е) інформації щодо найважливіших видів сировини; є) інформації постачальників; ж) правильні всі перераховані джерела; з) неправильні відповіді г) і є).
97. Інформація, що знаходиться у поданих, але ще не розглянутих а) науково-технічна інформація; б) патентна інформація; в) бібліографічна інформація; г) систематичний каталог; ґ) депонована інформація.
98. За способом і повнотою подання інформації покажчики поділяються на: а) бібліографічні; б) анотовані; в) реферативні; г) усі відповіді правильні; ґ) правильні відповіді б) і в).
99. Міжнародний патентний класифікатор містить: а) 8 розділів, які позначаються цифрами від 1 до 8; б) 10 розділів, які позначаються цифрами від Ідо 10; в) 8 розділів, які позначаються літерами латинського алфавіту; г) 8 розділів, які позначаються літерами грецького алфавіту; ґ) 10 розділів, які позначаються цифрами від 0 до 9.
100. Вивчення масиву охоронних документів різних країн з метою виявлення серед них патенту на винахід чи відкриття, аналогічних зробленому чи досліджуваному – це: а) тематичний пошук; б) патентний пошук; в) нумераційний пошук; г) іменний пошук; ґ) ліцензійний пошук.
101. До основних критеріїв оцінювання результатів інновацій не належать: а) актуальність; б) значимість; в) багатоаспектність; г) адаптивність; ґ) усі відповіді правильні.
102. Визначення ефекту від реалізації інновацій має включати таку оцінку: а) науково-технічну; б) економічну; в) ресурсну; г) соціальну; ґ) екологічну; д) всі перелічені види оцінок; е) неправильна відповідь в).
103. Характеризує загальний результат, отриманий підприємством від здійснення інноваційних заходів за певний проміжок часу: а) абсолютна ефективність; б) одноразовий ефект; в) мультиплікаційний ефект; г) порівняльна ефективність; ґ) загальнодержавна ефективність.
104. Чиста теперішня вартість – це: а) різниця між майбутньою вартістю потоку майбутніх вигод та поточною вартістю теперішніх і майбутніх витрат проекту протягом його життєвого циклу; б) майбутня вартість вигод від зроблених капіталовкладень; в) поточна вартість вигод від зроблених капіталовкладень; г) алгебраїчна дисконтована сума поточної вартості майбутніх вигод та поточної вартості теперішніх і майбутніх витрат проекту протягом його життєвого циклу.
105. Позитивне рішення щодо доцільності реалізації інноваційного проекту суб'єктом підприємницької діяльності приймається тоді, коли чиста теперішня вартість, що супроводжує реалізацію проекту: а) менша нуля; б) більша нуля; в) дорівнює нулю; г) більша одиниці; ґ) менша одиниці.
106. Відношення приведених доходів до приведених на цю ж дату витрат, що супроводжують реалізацію управлінського рішення – це: а) індекс рентабельності; б) внутрішня норма доходності; в) чиста дисконтована вартість; г) чиста теперішня вартість; ґ) поріг рентабельності інноваційного проекту.
107. Вкажіть правильне визначення: а) внутрішня норма рентабельності – це норма дисконту, при якій величина дисконтованих доходів за певне число років стає рівною інвестиційним вкладенням у реалізацію рішення; б) внутрішня норма рентабельності – це порогове значення рентабельності, яке забезпечує рівність нулю інтегральному ефекту, розрахованому на економічний термін життя інноваційного проекту; в) внутрішня норма рентабельності – це максимальний відсоток за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні; г) усі відповіді правильні; ґ) правильна відповідь а).
108. Основним принципом оцінювання економічної ефективності реалізації інновацій є: а) порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх виробництво та споживання; б) порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення, виробництво та споживання; в) порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення; г) порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення та виробництво.
109. При визначенні ставки дисконту враховуються: а) структура інвестицій; б) вартість окремих складових капіталу; в) рівень інфляції в країні, що реалізує проект; г) ступінь ризикованості проекту; ґ) усі відповіді правильні; д) неправильна відповідь г).
110. Техніка аналізу проектного ризику, що показує, як зміниться значення ЧТВ при заданій зміні вхідної змінної за інших умов – це: а) аналіз чутливості; б) метод синектики; в) метод сценаріїв; г) метод Дельфи; ґ) метод морфологічного аналізу. Читайте також:
|
||||||||
|