Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття росту і розвитку

ЗАКОНОМІРНОСТІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ОРГАНІЗМУ ДИТИНИ

Лекція 2.

Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків

Тема 1.

Література

1. Верхратський С.А. Історія медицини.— К.: Вища шк., 1983.— 384 с.

2. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов.— М.: Вьісш.шк., 1985.— С. 13-20.

3. Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни.— К.: Радянська школа, 1967.— С. 3-8.

4. Подоляк-Ш у мило Н.Г., Познанський С.С. Шкільна гігієна.— К.: Вища школа, 1981.— С. 5-8.

5. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник,— К.: УСМП, 2001,—256 с.

6. Хрипкова А.Г. Возрастная физиология.— М.: "Просвещение", 1978. С. 3-8.

7. Чумак Л. Поради старого аптекаря.— К.: Український письменник, 1992,—22 с.

План

I Поняття росту і розвитку.

II Біологічна особливість репродукції людини.

III Критичні періоди розвитку.

IV Вікова періодизація.

5.Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини.

6. Тривалість життя людини.

Основні поняття: ріст, розвиток, критичні періоди розвитку, вікова періодизація, хронологічний вік, біологічний вік, акселерація, геронтологія.

Протягом життя в організмі людини безперервно відбуваються процеси росту і розвитку.

Ріст - збільшення розмірів організму людини або окремих його частин органів унаслідок збільшення кількості клітин ШЛЯХОМ поділу, їх лінійного розтягування та внутрішньої диференціації.

Розвиток – якісні зміни, що приводять до формування людського організму або його різних частин і органів.

Розпиток у широкому розумінні – це процес кількісних і якісних змін, що відбуваються в організмі людини, і які призводять до підвищення рівнів складності організації і взаємодії усіх його систем. Розвиток включає в себе три основних фактори: ріст, диференціювання органів і тканин, формоутворення, які знаходяться між собою в тісному взаємозв'язку та взаємозалежності.

Під час росту збільшується кількість клітин, маса тіла та антропометричні показники. В одних органах (наприклад, кістки, легені) ріст відбувається переважно за рахунок збільшення кількості клітин, а в інших (м'язи, нервова тканина) — переважають процеси гіпертрофії (збільшення розмірів) самих клітин.

Як правило, ріст виявляється збільшенням довжини і маси тіла дитини. Критерієм росту є висота дитини, маса, довжина різних відділів тіла тощо. Інтенсивність росту неоднакова, періоди бурхливого росту змінюються періодами його затримки. Найінтенсивніший ріст спостерігається у перший рік життя, коли довжина тіла дитини збільшується приблизно на 23-25 см. На другому році життя темп росту уповільнюється, але залишається ще високим — 10-11 см, на третьому році — 8 см. У період від 4 до 7 років ріст дитини збільшується на 5-7 см. У молодшому шкільному віці спостерігається уповільнення темпу росту до 4-5 см у рік. З 11-12 років у дівчаток і 13-14 років у хлопчиків до 16-17 років спостерігається останній "вибух" росту (7-8 см у рік). Крім того, ріст має свої індивідуальні особливості.

Подібна закономірність спостерігається і в наростанні маси тіла. На 5-му місяці життя вона подвоюється, до року — збільшується у З рази, після двох років — уповільнюється. З 11-12 років у дівчат темп росту маси тіла прискорюється, після 15 років хлопці переганяють дівчат за цими показниками і це перевищення зберігається й надалі.

Процес росту залежить від впливу багатьох факторів як ендогенного, так і екзогенного походження. Важлива роль належить вітамінам, особливо ретинолу (вітамін В), кальциферолам (вітамін Д), вітамінам групи В. Для нормального росту необхідні також мінеральні солі і мікроелементи. Суттєво впливають на ріст і розвиток такі фактори середовища, як кисень, температура, світло. Роль світла для організму, який росте, передусім полягає у тому, що з ним пов'язаний синтез кальцифе- ролу (вітамін Д).

Паралельно з ростом відбувається розвиток організму, тобто морфологічна диференціація і функціональна спеціалізація певних тканин і частин тіла. Цей якісний фактор визначається змінами структури, складу і функцій організму, змінюється нерівномірно до формування дитини як дорослого індивіда.

2. Біологічна особливість репродукції людини

Здатність до репродукції стає можливою після статевого дозрівання. Продукція гамет у представників обох статей дуже різні: зрілий сім’яник безперервно виробляє велику кількість сперматозоонів, статевозрілий яєчник періодично (в середньому один раз на кожні 28 днів) виділяє зрілу яйцеклітину, яка дозріває з тих овоцитів, що закладаються на ранніх стадіях онтогенезу.

Чоловічі статеві клітини – сперматозоони (сперматозоїди) – утворюються в чоловічих статевих залозах – яєчках, які крім сперматозоонів виробляють і статевий гормон - тестостерон, що справляє стимулюючий вплив на ріст чоловічих статевих органів і розвиток вторинних статевих ознак. Яєчко дорослої людини має масу 20-30 г, у дітей 8-10 років – 0,8 г, 15 років – 7г.

До заднього краю яєчка прилягає його придаток, від якого тягнеться сім’явиносна протока довжиною 45 – 50 мм. У головку придатка з яєчка проходить 10-12 тонких вивідних канальців – протоків придатка, по яких із яєчка виводиться сім’я. швидкість руху сперматозоона, який складається з головки, шийки і хвоста, становить 3-4мм/хв. З кожним статевим актом продукується 1-6см³ сперми, яка виділяється через зовнішній отвір сечовипускного каналу, що відкривається на головці статевого члена.

Статевою залозою жінки є яєчник, парна залоза, яка розташована біля верхнього входу в малий таз по обидві боки від матки. В яєчнику виробляються жіночі статеві клітини – яйцеклітини і статеві гормони, від яких залежить не тільки діяльність статевих органів жінки, а й нормальна життєдіяльність жіночого організму.

При народженні дівчинки в її яєчниках нараховується від 30 000- 400 000 незрілих клітин — первинних фолікулів. Фолікул має вигляд міхурця із сполучнотканинною оболонкою і являє собою групу клітин, що оточують яйцеклітину. Дозрілий фолікул починає випинатися на поверхні яєчника, стінка фолікула потоншується — і міхурець розривається, з нього викидається яйцеклітина і фолікулярна рідина. Цей процес називається овуляцією. Порожнина міхурця, що лопнув, з часом заповнюється клітинами, які містять жирову речовину жовтого кольору. Так виникає жовте тіло, що відіграє роль залози внутрішньої секреції. Жовте тіло продукує гормон прогестерон, який також утворюється у плаценті і в корі надниркових залоз. Коли яйцеклітина дозріває і на місці міхура, що лопнув, утворюється жовте тіло, його гормон прогестерон викликає зміни у матці — дітородному органі, в якому розвивається і виношується плід. Створюються умови для імплантації заплідненого яйця і розвитку зародка. Якщо дозріла клітина не запліднилась, то через кілька днів вона гине.

Під час викидання сім'яної рідини (еякуляція) у чоловіків виділяється 200 млн. сперматозоонів, але тільки один із них запліднює яйцеклітину. Зустріч жіночих і чоловічих статевих гамет відбувається у верхніх відділах труб матки. Пересування сперматозоонів здійснюється завдяки власній рухливості, а також у результаті скорочення м'язів стінок статевого тракту і спрямованого руху війок слизової оболонки труб матки. Запліднення здійснюється протягом перших 12 годин після овуляції. Услід за проникненням сперматозоонів у яйцеклітину утворюється оболонка запліднення, яка перешкоджає проникненню інших сперматозоонів. Утворена зигота опускається по трубах матки і на 8-10 добу зародок імплантується у стінку матки.

Після імплантації зародок швидко росте і розвивається. Між ворсинками і слизовою оболонкою матки утворюється міжворсинчастий простір. У ньому містяться продукти тканинного розпаду і циркулює материнська крон, яка вилилась із зруйнованих судин слизової оболонки. З цієї крові зародок дістає всі необхідні поживні речовини. Формування плаценти відбувається між 8 і 11 тижнями вагітності і з цього періоду зародок, що розвивається, називається плодом. Через плаценту здійснюється живлення плоду, його дихальна і видільна функція. Зв'язок плоду з материнським організмом здійснюється через плаценту і пупковий канатик.

Плід, що розвивається у матці, знаходиться в особливих оболонках, які утворюють ніби мішок, заповнений навколоплідними водами. Ці води дають змогу плоду вільно рухатись у мішку, забезпечують захист його від зовнішніх пошкоджень та інфекцій, а також сприяють нормальному перебігу пологів.

Нормальна вагітність триває 9 місяців. На другому місяці життя зародок стає схожим на людину, на прикінці 3 місяця, в 75 мм плода зявляються індивідуальні риси. У цей період можна визначити стать плода, починають рости нігті. У 5 місяці формуються риси обличчя, є волосяний покрив, у 6 місяці помітні брови, вії, у 7 -9 міс. Формуються мязи, підшкірний жир, плід округлюється, шкіра втрачає зморшкуватість.

Під кінець 40 тижня (через 280 днів) настають пологи – складний рефлекторний акт, в якому беруть участь мязи матки, промежини, черевного преса,спини, стегон.

3. Критичні періоди розвитку.

У розвитку людини П.Г. Свєтлов підкреслює велике значення таких критичних періодів: імплантації (6-7 доба після зачаття), плацентації (кінець 2 міс. вагітності) і пренатального (пологи). Критичні періоди пов’язані з різкою зміною діяльності всіх систем організму матері( змінюється характер кровообігу, газообміну, живлення тощо). Крім того, є критичні періоди розвитку окремих органів на різних етапах розвитку з зародка (плоду) людини.

Є підстави вважати, що різні гени починають функціонувати на різних стадіях онтогенезу, які збігаються з критичними періодами. Під впливом пошкоджуючи факторів фізичної і хімічної природи виникають порушення нормального розвитку, які нагадують мутації. Будь-які несприятливі фактори, які діють на жіночий організм, можуть порушувати нормальну будову і дозрівання статевих клітин, та стати причиною мутації або аномального розвитку. Овоцити, які розвиваються у жінки у віці 40-50 років, виявляються значно старшими, ніж ті, овуляція яких настала у більш молодому віці.

На підставі клінічних спостережень за вагітними жінками одержано дані, які свідчать про те, що різні порушення в обміні речовин, нестача, іноді надлишок деяких вітамінів, інфекційні і ендокринні хвороби здатні викликати тяжкі порушення ембріонального розвитку.

Надлишок деяких гормонів може стати причиною аномалій розвитку плода. Після введення кортизону (гормону наднирників) самкам пацюків на 12-й день вагітності у всіх зародків сформувалась розщілина піднебіння, причому більше інших дефектів не спостерігалось.

У процесі ембріонального розвитку функціонують деякі ендокринні залози, впливаючи на формування плода: вилочкова залоза — на утворення лімфоцитів, інсулярний апарат підшлункової залози на вуглеводний обмін, гормон щитовидної залози — тироксин — відіграє важливу роль в процесах росту і диференціації тканин плода.

Недостатнє надходження гормонів у кров під час вагітності приводить до різко вираженого затримання психічного розвитку дитини, часто до кретинізму

При гіпофункції прищитовидних залоз відбувається зменшення вмісту кальцію в крові, що приводить до судом м'язів рук, тулуба, обличчя. При гіперфункції — відбувається декальцинація кісток, внаслідок чого кістки стають ламкими, легко деформуються, викривляються.

Шумовий стрес може привести до порушення формування скелету і ряду інших дефектів у плода.

Фактори середовища, які здатні викликати порушення розвитку дитини, каліцтва, називаютьсятератогенними. У різні періоди розвитку ембріон виявляється чутливим до тих чи інших фізичних факторів і хімічних речовин, які потрапляють в організм матері. Так, вживання хініну, алкоголю, отруєння токсичними речовинами, нестача кисню можуть порушувати розвиток органів, і, насамперед, нервової системи плода. Іноді після впливу названих факторів народжуються мікроцефали (діти з малою головою); іноді у зародка зовсім немає головного

мозку (аненцефалії). Тератогени можуть бути причиною не тільки морфологічних функціональних аномалії. Так, дози гідроксисечовини, які не викликають морфологічних порушень, у центральній нервовій системі зародка, призводять, до її функціональних розладів.

Причиною ряду є каліцтв є токсини паразитів. Відмічені різноманітні пороки розвитку немовля через захворювання матері токсоплазмозом, збудник якого – одноклітинний організм із типу найпростіших —токсоплазма.

Препарат хлоридін, який використовують , для лікування і профілактики малярії, токсоплазмозу і низки інших протозойних хвороб, має тератогенну дію.

Антибіотик актиноміцин Д, не справляючи токсичної дії на материнський організм, у зародків порушує формування органів і тканин ектодермального походження, особливо очей і мозку.

Потужним пошкоджуючим тератогенним фактором є рентгенівські промені та інші види іонізуючого випромінювання. Непряма дія радіації па плід (через організм матері) пов'язана із загальними порушеннями фізіологічних функцій матері, а також із змінами, які відбулися в тканинах і судинах плаценти. Найбільшу чутливість до променевих впливів мають клітини нервової системи і кровотворних органів ембріона. Інфекційні хвороби являють серйозну небезпеку для розвитку плоду Шкідлива дія на плід таких вірусних захворювань як кір, віспа, краснуха. і рип, поліомієліт, паротит, виявляється переважно в перші місяці вагітності.

Інша група захворювань, наприклад, дизентерія, холера, сибірська язва, туберкульоз, сифіліс, малярія впливає на плід у другу і останню третину вагітності.

Найповноцінне харчування, інфекційні хвороби у чоловіків (особливо сифіліс, туберкульоз, бруцельоз тощо) чи хімічні агенти можуть знизити життєдіяльність сперматозоїдів чи викликати затримку їх дозрівання. Часто порушується зародковий розвиток у тих випадках, коли

батько чи мати страждають на алкоголізм. У хронічних алкоголіків діти часто народжуються з ослабленими розумовими здібностями.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
З історії науки	\|	Вікова періодизація за біологічними ознаками

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.