МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
II. Укладання господарських договорів способом оферти та її акцептуСпосіб оферти та її акцепту є одним з найрозповсюдженіших способів укладання господарських договорів.Процедура укладання договорів за допомогою цього способу регламентується ст. 641-646 ЦК та ст. 181 ГК. Порядок укладання господарського договору цим способом полягає у тому, що одна із сторін (оферент) направляє другій стороні проект договору (оферту), а друга сторона (акцептант), погоджується з пропозицією укласти договір (акцепт) або відмовляється від неї. Процедура укладання господарського договору способомоферти та її акцепту складається з кількох стадій (при цьому кожна наступна настає лише в тому разі, якщо на попередній стадії договір не було укладено. Проте перші дві стадії – оферта й акцепт оферти – є обов’язковими для всіх випадків укладання договорів за допомогою цього способу). Перша стадія – розробка проекту договору та його надсилання потенційному контрагенту (оферта); Оферта – це пропозиція (проект договору), яка має ряд індивідуальних ознак та передбачає встановлені законом правові наслідки як для оферента, так і акцептанта (дод. 6.1.). Ознаки оферти: · має містити істотні умови договору; · може бути у формі єдиного документа, факсу, телеграми тощо; · може бути запропонована будь-якою зі сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках; · адресована певній особі чи особам; · має достатню визначеність. Це означає, що акцептант за змістом оферти: · повинен мати змогу однозначного тлумачення наміру і волевиявлення оферента; · повинен зробити висновок, що для укладання договору досить його волевиявлення, яке збігалося б з волею оферента; · повинна підтверджувати намір оферента вважати себе зобов'язаним за договором у разі її прийняття акцептантом; · може бути направлена із зазначенням строку акцепту або без такого застереження; · може бути відкликана до моменту або в момент її одержання акцептантом; · у разі отримання акцептантом не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказано у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Реклама як пропозиція, що не містить вказівки на конкретного адресата, не може вважатися офертою. Не розглядаються як оферта і різного роду комерційні пропозиції, навіть направлені конкретному адресату, оскільки вони не містять істотних умов договору. Друга стадія –розгляд одержаного проекту договору та його підписання (акцепт). Згідно із ч. 3 ст. 181 ГКсторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Отжеакцепт – це відповідь-згода акцептанта укласти договір на викладених в оферті умовах (дод. 6.2.). Ознаки акцепту: · повинен бути повним і безумовним. Акцептант має однозначно висловити свою згоду із запропонованими в оферті умовами договору; · повинен бути своєчасним. Як зазначалося раніше акцепт повинен бути відісланий оференту протягом двадцяти днів з моменту отримання оферти; · якщо акцепт одержано із запізненням, оферент звільняється від відповідних зобов’язань; · якщо акцепт було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, оферент звільняється від відповідних зобов’язань, якщо він негайно повідомить акцептанта про одержання відповіді із запізненням; · акцепт, одержаний із запізненням, є новою офертою; · за згодою оферента договір може вважатися укладеним незалежно від того, що акцепт було відправлено та (або) одержано із запізненням; · акцептант може відкликати свою відповідь про прийняття оферти, повідомивши про це оферента, до моменту або в момент одержання нею акцепту. Акцепт може бути зроблений: · шляхом заявлення. Акцептант, який одержав оферту, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК (підписує і скріплює його печаткою) і повертає один примірник договору оференту або надсилає акцепт на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання оферти; · шляхом поведінки. Акцептант, що одержав оферту, у межах строку для відповіді вчинив дію відповідно до вказаних в оферті умов договору (відвантажив товари, надав послуги, виконав роботи, сплатив відповідну суму грошей тощо), що засвідчує його бажання укласти договір; ця дія є прийняттям оферти, якщо інше не вказано в ній або не встановлено законом. Вчинення таких конклюдентних дій є одночасно і прийняттям оферти договору, і її виконанням; · шляхом мовчання. Цей спосіб вчинення акцепту використовується тільки у випадках, чітко передбачених законом чи договором. Тобто, якщо попередньо контрагентами було погоджено, що залишення без відповіді оферти означає автоматичне її прийняття, то в цьому випадку спосіб мовчання має правові підстави вважатися акцептом. У всіх інших випадках мовчання не вважається акцептом і не породжує жодних правових наслідків. · шляхом застереження. Цей спосіб використовується тоді, коли акцептант не повністю згоден з умовами, зазначеними в оферті. У цьому випадку акцептант у договорі робить застереження, у яких йдеться про те, що договір набуде юридичної сили, за умови погодження оферентом тих заперечень, що виникли в акцептанта. Взагалі згідно зі ст. 646 ЦК, якщо акцепт містить застереження та/або нові умови, він вважається відхиленням оферти та направленням нової оферти, проте згідно із ч. 4 ст. 181 ГК можливий і інший шлях вирішення цього питання. Третя стадія –укладання протоколу розбіжностей. Згідно із ч. 4 ст. 181 ГК, якщо є заперечення щодо окремих умов договору, акцептант складає протокол розбіжностей (дод. 6.3), про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк з моменту отримання оферти надсилає оференту два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Четверта стадія –розгляд протоколу розбіжностей та врегулювання розбіжностей, зазначених у ньому. Згідно із ч. 5 ст. 181 ГК сторона, яка одержала протокол розбіжностей (оферент) до тексту основного договору, зобов’язана протягом 20 днів розглянути його, в цей же строк вжити заходи для врегулювання розбіжностей з другою стороною (акцептантом) та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Згідно із ч. 6 ст. 181 ГК у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі шляхом складання протоколу узгодження розбіжностей (дод. 6.4). Однак можлива ситуація, у якій сторонам навіть після прийняття всіх заходів щодо врегулювання розбіжностей не вдається дійти згоди за окремими умовами договору, і ряд розбіжностей залишається неврегульованим. У цьому разі сторона, яка одержала протокол розбіжностей, має право у 20-денний строк, відведений для розгляду протоколу розбіжностей, передати на розгляд суду неврегульовані розбіжності. Проте передати на розгляд суду переддоговірний спір сторона, яка одержала протокол розбіжностей, може лише у разі одержання згоди на це від другої сторони. Ця умова не поширюється на переддоговірні спори, які виникають під час укладання договору, заснованого на державному замовленні, або укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, а також у тому випадку, якщо сторона-виконавець за договором визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), і в інших випадках, установлених законом. Навпаки, згідно із ч. 7. ст. 181 ГК, якщо сторона, що підпадає під умови, передбачені в цій статті, яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений 20-денний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. Згідно із ч. 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішення суду, яким з’ясовано питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Читайте також:
|
||||||||
|