ТИПИ РИНКІВ ТА ЇХ ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Тип ринку	Кількість суб´єктів ринку	Однорідність продукції	Заміню-ваність товарів	Взаємоза-мінюва- ність суб´єктів ринку	Вхід- вихід на ринок	Частки суб´єктів на ринку
Продавців	Покупців
Досконала конкуренція	Багато	Багато	Однорідна	Повна	Немає	Вільний	Рівні і невеликі
Монополістична конкуренція	Обмежена	Багато	Диференційована	Високий ступінь	Незначна	Обмежений	Домінуюче підприємство і підприємства-аутсайдери з малими частками на ринку
Оліго-полія	Декілька	Багато	Однорідна або диференційована	Високий ступінь	Значна	Обмежений	Крупні, приблизно рівні
Монополія	Один	Багато	Однорідна	Немає	Немає	Заблокований	100%
Моно-псонія	Багато	Один	Незначно диференційована або однорідна	Незначна	Немає	Заблокований	100%

Одна з причин появи й існування монополії полягає в співвідношенні між розмірами ринку (попитом, що пред´являється) і кількістю підприємств, які здатні виробляти однорідну продукцію для його задоволення, — одне або декілька. Іншими причинами існування монополії можуть бути природні (єдине джерело сировини), технологічні (експлуатація винаходу без передачі прав на його використання), адміністративні та ін.

Монополія можлива лише тоді, коли вхід на ринок іншим підприємствам уявляється невигідним або неможливим. Якщо на ринок входять інші підприємства, то монополія зникає. Отже, наявність бар´єрів вступу на ринок є обов´язковою умовою виникнення і існування монополії.

Природі монополій властиве прагнення використовувати свою ринкову владу на збиток споживачам і потенційним конкурентам. Отже, тільки зменшуючи число ринків з монопольною структурою і скорочуючи число підприємств з монопольним становищем, можна послабити до розумних меж їх негативний вплив на ринки. У разі зворотної ситуації, коли не продавець, а покупець займає монопольне становище і йому протистоїть безліч продавців, має місце монопсонія, але і тоді основні характеристики ринку повторюють риси монопольного типу.

Олігополія — це така організація ринку, коли на ньому представлено невелике число порівняльно крупних підприємств-продавців однорідної або такої, що трохи розрізняється, продукції. Нечисленним продавцям на цьому ринку протистоїть значна кількість покупців.

Відмінна риса олігополії — велика різноманітність у поведінці продавців: від гострого суперництва до змови. Підприємство, що діє на олігопольному ринку, вимушене зважати на те, що вибране ним співвідношення між ціною і кількістю продукції, яку воно може за цією ціною продати, залежить від поведінки його конкурентів, а їх стратегія є наслідком прийнятого ним рішення.

Незважаючи на володіння деякою ринковою владою олігопольне підприємство не може встановлювати ціну так

само просто, як монопольне. Поведінку учасників олігопольного ринку можна порівняти з грою в шахи, де за кожним ходом одного гравця слідує у відповідь хід суперника, так що результат гри зрештою не відомий.

Оскільки реакція конкуруючих суб´єктів ринку на поведінку один одного може бути різною, універсальною, динамічно стійкої моделі олігопольного ринку не існує, що веде до неоднозначності його основних характеристик: продукція цього ринку може бути однорідною (стандартизованою) і відносно диференційованою, можливість вступу на ринок може варіюватися від майже вільної до жорстко обмеженої.

Монополістична конкуренція. Назва і модель даного типу ринку виникли після виходу в 1927 р. однойменної книги Е. Чемберлина. Проте з часом сам автор, що розглядав олігополію і монополістичну конкуренцію як два різних типу ринку, дійшов висновку, що всі типи ринків, що перебувають між досконалою конкуренцією і монополією, містять елементи того й іншого, і тому можуть бути об´єднані в широкий клас ринків монополістичної конкуренції.

Основною рисою ринку монополістичної конкуренції є диференціація продукції. Суб´єкти ринку, як і при досконалій конкуренції, численні, де кожний з них займає на ринку незначну частку, проте вони володіють деякою ринковою владою завдяки диференціації продукції і сегментації відповідного товарного ринку.

Монополістичну конкуренцію зближують із досконалою такі риси, як безліч продавців і покупців, значна свобода входу на ринок, а відрізняє неоднорідність, диференційованість продукції. Ця неоднорідність така ж сильна, як і однорідність при досконалій конкуренції. Продукція характеризується широким асортиментом товарів, характером дизайну, якістю упаковки. Все це різноманіття розрізняється у підсумку товарними знаками.

На відміну від олігополістічного ринку підприємства на ринку монополістичної конкуренції не є взаємозалежними, якщо їх частки на ринку порівнянні за розміром. їх поведінка на ринку ближче до поведінки цілком конкурентних підприємств, чим до поведінки олігопольного типу. Персо ніфікованість продукції дає право підприємствам на таких ринках використовувати певний ступінь ринкової влади при призначенні цін.

Існує й інша модель монополістичної конкуренції, коли на ринку присутні одно—два підприємства, що займають домінуюче становище, і значна кількість невеликих за ринковою часткою підприємств — аутсайдерів. У цьому випадку для системи відносин «домінуюче підприємство — аутсайдери» буде характерна модель, що наближається до монопольного ринку, а для конкуренції аутсайдерів між собою — модель досконалої конкуренції або перший вид монополістичної конкуренції. Останнє значною мірою залежить від характеру продукції — ступеня її стандартизованості або, навпаки, такої можливості.

Попит на товари підприємства на ринку монополістичної конкуренції такого виду не є абсолютно еластичним, оскільки покупці, що прихильні до певної марки, придбаватимуть товар, навіть якщо його ціна дещо вища, ніж у аналогів. Таким чином, вельми істотним детермінантом ринкової влади в умовах монополістичної конкуренції слугує не цінова політика інших продавців, а ступінь прихильності покупців до конкретної марки товару. Індикатором ринкової влади служить цінова еластичність попиту на товар підприємства.

Отже, на ринках монополістичної конкуренції саме індивідуальність споживчих властивостей на погляд покупців — основний чинник конкурентоспроможності товару. Цінова конкуренція відходить на другий план, поступаючись першим місцем неціновій конкуренції, що використовує такі інструменти, як реклама, конкуренція сервісу і асортименту, гарантійне і післягарантійне обслуговування.

Вивчення типів ринків має велике значення не тільки для визначення стану ринкової економіки, але і для вироблення правильної стратегії розвитку конкуренції, проведення ефективної антимонопольної політики.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типологія ринку	\|	Визначення стану конкуренції на ринку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.