• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Охорона праці при роботі з комп'ютерною технікою і обчислювальними машинами

Аналіз умов праці при роботі я комп'ютерною технікою.Сьо­годні персональні комп'ютери (ПК) використовують у найрізно­манітніших сферах діяльності людини, у тому числі в галузі гео­дезії та землевпорядкування при проведенні польових зйомок місцевості за допомогою електронних тахеометрів та при опра­цюванні відзнятого матеріалу в камеральних умовах і тиражу­ванні розроблених проектів за допомогою відеодисплейних терм­іналів (ВДТ) та іншої офісної техніки. ПК є або об'єктом праці, або ж основним засобом праці. Останнім часом ПК швидкими темпами впроваджують як на виробництві в різних системах контролю та управління, так і в різноманітних адміністративно-громадських приміщеннях (читальні та довідкові зали бібліотек, комп'ютерні класи закладів освіти). Як засіб спілкування між людьми все частіше використовується Internet. На початку ши­рокого впровадження ПК як інструмента для розв'язання зав­дань програмування, управління великими базами даних, у ви­давничих системах комп'ютери сприймали як зручний і доскона­лий пристрій. Водночас абсолютно не приділяли уваги можливо­му впливу ПК на здоров'я користувача. Лише з 1990 року поча­ли з'являтися окремі публікації про те, що інтенсивна робота з ПК є причиною виникнення багатьох захворювань. Причиною відхилень у здоров'ї користувача переважно є недостатнє дот­римання принципів ергономіки та санітарно-гігієнічних вимог до умов праці. Оскільки сьогодні практично в кожному районному відділі земельних ресурсів, філіалі інституту «Укрземпроект» і в конечній приватній землевпорядній фірмі використовують багато сучасних комп'ютерів та іншої офісної техніки, ця проблема є дуже важливою та актуальною.

Інтенсивна робота за ПК є причиною виникнення багатьох захворювань. Причиною відхилень у здоров'ї користувача є не­задовільні ергономічні характеристики монітора, неправильна організація робочого місця, незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці, які призводять до виникнення ряду захворювань: порушень зору; кістково-м'язових порушень; захворювань шкіри; порушень, пов'язаних зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним навантаженням (табл. 2.7.).

Особливості праці користувача ПК. Установлено, що стан організму користувачів ПК за суб'єктивними (скарга) та об'єк­тивними показниками (функціональний стан організму) зале­жить від типу роботи та умов її виконання. Усіх користувачів ПК можна умовно поділити на користувачів, які відповідно до своїх професійних обов'язків працюють за ПК постійно, періодично (наприклад, учні, студенти) та час від часу.

Робота користувача персонального комп'ютера виконується в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м'язової ак­тивності при рухливості кистей рук, великому напруженні зоро­вих функцій та нервово-емоційному напруженні під впливом дії різноманітних фізичних факторів: електростатичного поля; електромагнітного опромінення в наднизькочастотному, низько­частотному та середньочастотному діапазонах (5 Гц-400 кГц); рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного ви­промінювань, випромінювань видимого діапазону, акустичного шуму; незадовільного рівня освітленості, незадовільних метео­рологічних умов.

Основні порушення здоров'я користувачів ПК. Особливе місце серед профзахворювань належить порушенням зору, що спричи­нюються нераціональним освітленням, світлотехнічною специфікою робочих місць із ПК та недотриманням режиму праці. Світлотехнічна специфіка зумовлена світлотехнічною різнорідністю об'єктів зорової роботи користувача ПК: екрана, документації та клавіатури, які розташовуються в різних зонах спостереження, що вимагає багаторазового переміщення лінії зору від одного об'єкта до іншого. Робоча документація розміщена найчастіше на столі в горизонтальній площині на відстані оптимальної зони видимості (приблизно 350 мм), об'єкти розрізнення мають негативний конт­раст - темні об'єкти на світлому фоні. Об'єкти на клавіатурі відзначаються більшим розміром і розташовані в похилій пло­щині. Яскраві знаки на темному фоні майже вертикально орієнтованого екрана розташовані на відстані 450-600 мм, що по­требує незвичної горизонтальної орієнтації лінії зору. Це несвідомо асоціюється з поглядом у далечінь, коли м'язові механізми ока розслаблені, хоча для якісного розрізнення знаків вони мають інтенсивно працювати, щоб забезпечити високу гостроту зору. Відбувається постійна переадаптація від яскравих об'єктів з пози­тивним контрастом на темні з негативним контрастом. За вось­мигодинний робочий день за монітором користувач кидає прибли­зно 30 000 поглядів на екран, око працює з перевантаженням і не може достатньо адаптуватися до цієї ситуації. Такі особливості призводять до напруження м'язового та світлосприймаючого апа­рату очей, що є однією з причин виникнення астенопічних явищ (різь в очах, біль в очах, ломота в надбрівній ділянці, розплив­частість контурів, нечіткість зображення).

Постійний погляд на матове скло екрана монітора зменшує частоту кліпання очей, що призводить до висихання та викрив­лення роговиці ока, погіршує зір (синдром Сікка).

Робота користувача за пульсуючим самосвітним екраном монітора, що не відповідає нормативним вимогам щодо обме­ження пульсації (блимання), викликає дискомфорт і втому (зага­льну і зорову).

Робота із дзеркальною відбиваючою і неплоскою зовнішньою поверхнею екрана монітора, на якій з'являються численні відбиті відблиски, призводить до виникнення в користувача астенопічних явищ і функціональних змін ока.

На робочому місці досить часто виникає несприятливе роз­поділення яскравості в полі зору, оскільки освітлені поверхні пери­ферії (стеля, стіни, меблі тощо) виявляються світлішими, ніж центр поля зору - темний, обмежено освітлений та іноді мало заповнений знаками екран монітора. Такий розподіл яскравості в полі зору призводить до порушення основних зорових функцій ока.

Засліплююча дія світильників у приміщенні, на робочому місці з ПК більша, ніж на інших, тому що лінія зору користувача при роботі з екраном майже горизонтальна, що призводить до змен­шення захисного кута дії різних засліплюючих джерел (світильники, вікна тощо). Це викликає не тільки астенопічні явища, але й функціональні порушення очей користувача.

Кольоровий шрифт збільшує навантаження на зір, оскільки складові кольорів мають різні довжини хвиль і видимі на різній віддалі. Око потребує точнішої адаптації, ніж при чорно-білому зображенні.

Робота користувача вимагає тривалого статичного напруження м’язів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до втоми і специфічних скарг. Ушкодження хребта є результатом недостатнього рівня ергономічності робочого місця користувача, тобто крісло непра­вильно підтримує згин хребта. Плечі і шия напружуються і затікають унаслідок неприродного положення, виникає біль у ділянці шиї, спини і голови. У середньому працівник, який вико­ристовує ПК, просиджує в такому положенні за все своє життя до 80 000 годин (8 років).

Неправильне положення рук при введенні даних за допомогою клавіатури (зап'ястя при наборі підняті вверх) призводить до пере­тискання нервів у вузьких місцях зап'ястя (тунель Карпаля).

Синдром RSI (хронічне розтягнення зв'язок) - це пошко­дження, що виникає в результаті постійного напруження м'язів кистей рук у результаті неправильно обладнаного з погляду ер­гономіки робочого місця користувача ПК. Це хронічне захворю­вання може непомітно розвиватися протягом кількох років. Такі перевантаження призводять до перенапруження всієї м'язової системи людини. Найбільш небезпечним є те, що внаслідок кон­центрації уваги на екрані монітора притуплюється сприйняття больових відчуттів, що є тривожним сигналом тіла. Захворю­вання рук і кистей рук спостерігається у працюючих за ПК у 7-12 разів частіше, ніж у решти, і досить часто помилково діагностується як запалення сухожилок.

Робота за ПК, як правило, є надзвичайно монотонною: більше ніж 600 однакових дій за 1 годину упродовж 75% робочого часу. Монотонність роботи, неергономічність робочого місця, електро­магнітні випромінювання призводять до захворювань загально-невротичного характеру у вигляді підвищеної загальної втоми, головного болю, відчуття важкості голови, поганого сну. Стійкі нервово-психічні розлади у вигляді підвищеної роздратованості, відчуття неспокою, метушливості (збуджений тип), депресивних станів, загальної скутості в роботі, зменшення швидкості реакцій (гальмівний тип), імовірно, викликані електромагнітними хви­лями, які випромінює ПК і монітор. Вплив електромагнітного випромінювання наднизьких і низьких частот на організм лю­дини вивчений недостатньо, і дослідження в цьому напрямку тривають, але дія електромагнітних полів цих частот на біологічні об'єкти, особливо мозок, уже відома - вона може викликати утво­рення пухлин.

Робота користувача ПК біля наелектризованого екрана монітора, який притягує частинки завислого в повітрі пилу і заряджає їх, призводить до подразнення шкіри в людей з чутли­вою шкірою, висипки та запалення шкіри.

Слід відзначити ще такі шкідливі чинники впливу на кори­стувача, як отрути від матеріалу корпусу і плат ПК та монітора (діоксини і фуран) та виділення озону при роботі з лазерним принтером.

Діоксини та фуран - гази, що не мають запаху і є канцероге­нами, належать до протипожежних засобів, які необхідні для корпусу монітора і плат. Ці отрути утворюються при горінні, але існують свідчення того, що ці шкідливі речовини присутні в ат­мосфері в незначних кількостях і при звичайній робочій темпе­ратурі.

Озон утворюється внаслідок впливу електричних зарядів, які виникають у лазерних принтерах, на кисень повітря. І хоча нові лазерні принтери здійснюють фільтрацію озону, проблема існує, бо з часом фільтр псується і його необхідно вчасно заміняти. Озон сильно подразнює слизисту оболонку носа, очей і горла і як канцерогенна речовина може призвести до ракових захворювань.

Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з комп'ютерною технікою. Відповід­но до ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» установлені санітарно-гігієнічні ви­моги до параметрів виробничого середовища приміщень з ком­п'ютерною технікою (КТ). У виробничих приміщеннях на робо­чих місцях з комп'ютерною технікою мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, від­носної вологості й швидкості руху повітря (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86, ДСН 3.3.6.042-99) (табл. 2.8).

Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з КТ мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам ГН 2152-80 (табл. 2.9).

Таблиця 2.9. Рівні іонізації повітря приміщень з КТ

Підтримувати оптимальний рівень легких позитивних і нега­тивних аероіонів у повітрі на робочих місцях рекомендується за допомогою біполярних коронних аероіонізаторів.

У приміщеннях з КТ має бути забезпечений трикратний об­мін повітря за годину. Для забезпечення постійних параметрів мікроклімату (температури, вологості, швидкості руху і чистоти повітря) у приміщеннях можуть бути встановлені побутові кон­диціонери типу БК-1500, БК-2000, БК-2500 та ін.

Приміщення з КТ повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продук­тивність праці користувачів КТ, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

• освітленість на робочому місці повинна відповідати харак­теру зорової роботи, який визначається трьома параметра­ми: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі персонального комп'ютера (ПК) та робочої станції (РС); фоном, який характеризуєть­ся коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

• необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яс­кравості на робочій поверхні монітора, а також у межах навколишнього простору;

• на робочій поверхні мають бути відсутні різкі тіні;

• у полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскра­вості поверхонь, які світяться та викликають засліплення);

• величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

• потрібно обирати оптимальну спрямованість світлового по­току і необхідний склад світла.

Природне освітлення у приміщеннях з КТ має відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Для захисту від прямих сонячних про­менів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні екранів і клавіатури, слід передбачити сонцезахисні пристрої, на вікнах мають бути жалюзі або штори. Задовільне природне освітлення легше створити в невеликих приміщеннях на 5-8 робочих місць.

Штучне освітлення у приміщеннях з робочими місцями, обла­днаними ПК та РС, має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-гро­мадських приміщеннях у разі переважної роботи з документа­ми допускається застосування системи комбінованого освітлен­ня (крім системи загального освітлення додатково встановлю­ються світильники місцевого освітлення).

Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні роз­міщення документів має становити 300-500 лк. Якщо ці зна­чення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід установлювати та­ким чином, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана, а освітленість екрана не перевищувала 300 лк.

Як джерела штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташованих збоку від робо­чих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюю­чих. Для загального освітлення допускається використання світильників таких класів світлорозподілу: прямого світла - П; переважно відбитого світла - В. Для загального освітлення мо­жна застосовувати світильники серії ЛПО 3б із дзеркальними ґратами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальни­ми апаратами (ВЧ ПРА) тільки в модифікації «Кососвітло». Застосовувати світильники без розсіювачів та екрануючих граток забороняється.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° з вертикаллю в поздовжній та поперечній площинах має становити не більше ніж 200 кд/м², захисний кут світильників - не менше ніж 40°. Показник за­сліплення для джерел загального штучного освітлення в кабінетах і класах з ПК не повинен перевищувати 20, а показник диском­форту - 40.

У приміщеннях з КТ необхідно передбачити обмеження пря­мих відблисків від джерел природного та штучного освітлення та обмеження відбитих відблисків на робочих поверхнях (екран, І стіл, клавіатура). Яскравість світлових поверхонь (вікна, джере­ла штучного освітлення тощо), які розташовані в полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/м². Яскравість відблисків на ек­рані ПК не повинна перевищувати 40 кд/м², а яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м². Захистом від прямих відблисків має бути зниження яскравості видимої частини джерел світла шляхом застосування спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робо­чих місць відносно джерел світла; від відбитих відблисків — пра­вильне розміщення предметів, використання матових поверхонь предметів у приміщенні.

Необхідно обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору працюючих з ПК. Співвідношення яскравостей робо­чих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а співвідношення яскравостей робочих поверхонь та поверхонь стін, обладнання тощо - 5:1.

Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок зага­льного освітлення приймається рівним 1,4. Величина коефіцієнта освітленості не повинна перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з високочастотними пускорегулюючими апаратами (ВЧ ПРА) для світильників будь-яких типів. Якщо немає світильників з ВЧ ПРА, то лампи багатолампових світильників або світильники загального освітлення, розташо­вані поряд, слід вмикати на різні фази трифазної мережі.

Джерелами шуму при роботі з ПК є жорсткий диск, вентиля­тор блока живлення мережі, вентилятор, розташований на проце­сорі, швидкісні СБ-КОМ, механічні сканери, пересувні механічні частини принтера. При роботі матричних голчастих принтерів шум виникає при переміщенні головки принтера і у процесі удару голок головки по паперу. При роботі вентиляційної систе­ми ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим еле­ктронних блоків, створюється аеродинамічний шум. Крім того, діють інші зовнішні джерела шуму, не пов'язані з роботою ПК. Шум, що створюється працюючими ПК, є широкосмужним, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум необхідно оцінювати загальним рівнем звукового тиску за частотним коригуванням «А» і вимірювати в дБА.

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ПК, мають відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДСН 3.3.6-037-99 (табл. 2.10).

Зниження рівня шуму у приміщенні можна здійснити таким чином:

• використанням блоків живлення ПК з вентиляторами на гумових підвісках;

Таблиця 2.10. Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот

• використанням ПК, у яких термодавачі вмонтовані у бло­ці живлення та у критичних точках материнської плати (процесор, мікросхеми чіпсету), які дозволяють програм­ним шляхом регулювати як моменти ввімкнення венти­ляторів, так і їх швидкість обертання;

• переведення жорсткого диска в режим сплячки (Standby), якщо комп'ютер не працює протягом визначеного часу. Цей час установлюється в опціях керування напругою в опера­ційних системах Windows 9x та Windows 2000. Якщо в ре­жимі Standby немає потреби, його можна вимкнути в BIOS материнської плати;

• використанням ПК, у яких вентилятор на процесорі встано­влено виробником (ВОХ-процесор);

• застосуванням материнських плат формату АТХ та АТХ-корпусів, що дозволяє регулювати автономну швидкість і моме­нти часу відключення вентилятора блока живлення від електромережі;

• використанням 24-38-швидкісних СБ-КОМ для пристроїв, які створюють менше шуму, ніж 48-50-півидкісні СБ-КОМ, або ж застосовувати привід з одночасним зчитуванням декількох доріжок СБ чи програми зі забезпечення, що дозволяє зменшити швидкість;

• заміною матричних голчатих принтерів струменевими і ла­зерними принтерами, які при роботі створюють значно мен­ший рівень звукового тиску;

• застосуванням принтерів колективного користування, розта­шованих на значній відстані від більшості робочих місць ко­ристувачів ПК;

• зменшенням шуму на шляху його поширення шляхом роз­міщення звукоізолюючого відгородження у вигляді стін, пе­регородок, кабін;

• акустичною обробкою приміщень - зменшення енергії відбитих звукових хвиль шляхом збільшення площі звуко­поглинання (розміщення на поверхнях приміщення звуко­поглинального облицювання, розташування в приміщеннях штучних поглиначів звуку).

Під час виконання робіт з ПК у виробничих приміщеннях значення характеристик вібрації на робочих місцях мають не перевищувати допустимі відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДСН 3.3.6-039-99(табл. 2.11).

Монітори, сконструйовані на основі електронно-промене­вої трубки, є джерелами електростатичного поля, м'якого рен­тгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, ни­зькочастотного, наднизькочастотного і високочастотного електромагнітного випромінювання (ЕМВ). Рентгенівське ви­промінювання виникає в результаті зіткнення пучка елект­ронів із внутрішньою поверхнею екрана ЕПТ. Як правило, скло кінескопа непрозоре для рентгенівського випромінювання; при значенні прискорюючої анодної напруги менше 25 кВ енергія рентгенівського випромінювання майже повністю поглинаєть­ся склом екрана, у той час як при перевищенні цього значення рівень рентгенівського випромінювання значно зростає до не­безпечного для здоров'я.

У монітора, що нормально працює, рівні рентгенівського ви­промінювання не перевищують рівня звичайного фонового ви­промінювання - менше половини міліРема на годину – значно нижче допустимого рівня. Із збільшенням відстані інтенсивність випромінювання зменшується в геометричній прогресії.

Джерелом електростатичного поля є позитивний потенціал, який подається на внутрішню поверхню екрана для прискорен­ня електронного променя. Напруженість поля для кольорових дисплеїв може досягати 18 кВ. Із зовнішньої сторони до екрана притягаються з повітря негативні частинки, які за нормальної вологості мають певну провідність. Якщо зовнішня поверхня екрана заземлена, тоді негативний заряд на ній знижує електро­статичний потенціал на 0-50% для сухого повітря і більше ніж на 50% для вологого.

Джерелами ЕМВ є блоки живлення від мережі (частота - 50 Гц), система кадрової розгортки (5 Гц - 2 кГц), система рядкової розгортки (2-400 кГц), блок модуляції променя ЕПТ (5-10 МГц). Електромагнітне поле має електричну (Е) і магнітну (Н) складові, причому взаємозв'язок їх досить складний. Оцінка складових електричного і магнітного полів здійснюється окремо.

Електромагнітні поля біля комп'ютера (особливо низькочас­тотні) негативно впливають на людину. Учені встановили, що випромінювання низької частоти в першу чергу негативно впли­ває на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, виникнення синдрому стресу. Причому нервова система реагує навіть на короткі нетривалі впливи відносно слабких полів: змінюється гормональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Особливо страждають від цього процеси навчання і запа­м'ятовування. Низькочастотне електромагнітне поле може бути причиною шкірних захворювань (висипка, себороїдна екзема, рожевий лишай та ін.), хвороб серцево-судинної системи і киш­ково-шлункового тракту; воно впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі і злоякісних. Електростатичне поле великої напруги здатне змінювати і пере­ривати клітинний розвиток, а також викликати катаракту з на­ступним помутнінням кришталика.

Рівні електромагнітних випромінювань моніторів, що вважа­ються безпечними для здоров'я, регламентуються нормами МРК II 1990:10 Шведського національного комітету з вимірів і випро­бовувань, більш жорсткими нормами ТСО /91, /92, /95, /99, /03 Шведської конфедерації профспілок, які вважаються базовими (табл. 2.12.). Українські нормативні документи ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації електро­нно-обчислювальних машин» та ДСанПіН 3.3.2.007-98

«Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисп­лейними термінаналами електронно-обчислювальних машин» по­вністю збігаються в частині рівнів ЕМВ з вимогами MPR ІІ.

Згідно з MPR II та ДСанПіН 3.3.2.007-98 напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м навколо ПК за електрич­ною складовою та магнітною складовою, а також величина елект­ростатичного потенціалу не повинні перевищувати значень, наве­дених у табл. 2.10.6. Потужність дози рентгенівського випромі­нювання на відстані 5 см від екрану та інших поверхонь ПК не повинна перевищувати 100 мкР/год, а інтенсивність ультрафіоле­тового випромінювання на відстані 0,3 м від екрану не повинна перевищувати в діапазоні довжин хвиль 400-320 нм - 2 Вт/м2, 320-280 нм - 0,002 Вт/м2; а в діапазоні 280-200 нм ультрафіо­летового випромінювання не повинно бути відповідно до ДСан­ПіН 3.3.2.007-98. Згідно з ТСО 91, ТСО /92, ТСО /95, ТСО /99 вимірювання напруженості електричного і магнітного полів і ве­личини електростатичного потенціалу проводяться перед екра­ном на відстані 30 см від центра і 50 см навколо монітора.

Вимірювання інтенсивності електричного і магнітного полів відповідно до нових вимог стандарту ТСО /99 має проводитись при відбитті на екрані темних символів на світлому фоні. На інтенсивність електромагнітного випромінювання від системних блоків накладаються ті самі обмеження, що і на випромінювання моніторів.

Вимірювання електричного і магнітного поля, створюваного моніторами, мають проводитись у спеціальних приміщеннях (у радіочастотних безехових камерах) випробовувальних лабораторій.

Фонові рівні електромагнітного поля в цих приміщеннях мають становити: за електричною складовою не досягати 2 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц та 0,2 В/м у діапазонах частот 2 кГц - 400 кГц та 3 МГц - 30 МГц; за магнітною складо­вою не досягати 40 нТл у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц та 5 нТл у діапазонах частот 2 кГц - 400 кГц і 3 МГц - 30 МГц.

На деяких моніторах до недавнього часу були маркування Low Radiation (низьке випромінювання), на багатьох сучасних моніторах є маркування ТСО ^/99. Найбільш безпечними с моні­тори з установленим захистом за методом замкнутого метале­вого екрана. Цей фізичний принцип реалізується шляхом ство­рення додаткового металевого внутрішнього корпусу, що зами­кається на вмонтований захисний екран. У результаті таких заходів електричне і електростатичне поле вдається знизити до фонових значень уже на відстані 5-7 см від корпусу, а разом із системою компенсації магнітного поля така конструкція забез­печує максимальну безпеку для користувача.

Для моніторів, які не відповідають нормам, рекомендується:

1. Установити захисний фільтр для екрана, що послаблює змінне електричне та електростатичне поля. Існує дві мо­дифікації фільтрів: скляні і пластикові. На сьогодні для
виконання всіх п'яти вимог Директиви Європейської еко­номічної комісії до моніторів найкраще використовувати екранний фільтр Роlaroid з круговим поляризатором (СР - фільтр), який складається з двох активних компонентів (шарів) - лінійного поляризатора і оптичного компенса­тора (пластинки товщиною у чверть довжини хвилі). СР - фільтр Роlaroid поглинає ультрафіолетове випромінювання, збільшує різкість символів, зменшує блимання екрана, але має порівняно високу ціну.

2. Для здійснення колективного захисту, якщо сусідні робочі місця потрапляють у зону впливу поля (на відстані 1,2-2,5 м від монітору), установити захисне покриття зад­ньої і бічних стінок, змонтувати спеціальні екрануючі па­нелі на задню і бічні сторони монітора, установити перего­родки між різними користувачами.

Вимоги до приміщень та розташування робочих місць із ПК. Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» площа приміщення на одне робоче місце користувача повинна становити 6 м², а об'єм не менше ніж 20 м³.

Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки в підвальних і цокольних поверхах. Покриття підлоги повинно бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями. Для внутрішнього оздоблення приміщень з ПК слід використо­вувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7-0,8; для стін 0,5-0,6.

Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру класів з ПК полімерні матеріали (деревинно-стружкові плити; шпале­ри, що миються; рулонні синтетичні матеріали; шаруватий па­перовий пластик тощо), які виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, що перевищують гранично допустимі норми.

Обладнання та організація робочих місць користувачів ПК мають забезпечувати відповідність конструкцій усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової дія­льності відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98.

При розташуванні елементів робочого місця користувача ПК необхідно враховувати: робочу позу користувача, простір для розміщення користувача, можливість огляду елементів робочого місця, можливість ведення записів, розміщення документації та матеріалів, якими користуватиметься працівник.

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечи­ти підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ПК слід так розташовувати відносно вікон, щоб природне світло па­дало збоку, переважно зліва. Робочі місця з ПК мають бути роз­ташовані від стіни з вікнами на відстані не менш ніж 1,5 м, від інших стін - на відстані не менше ніж 1 м. При розміщенні робочого місця поряд з вікном кут між екраном монітора і пло­щиною вікна повинен складати не менше 90° (для виключення відблисків), частину вікна бажано зашторити. Недопустиме таке розташування ПК, при якому працюючий повернений обличчям або спиною до вікон кімнати або до задньої частини ПК, у яку монтуються вентилятори. При розміщенні робочих столів з ПК слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями ПК - 1,2 м, від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого ПК - 2,5 м (рис. 2.1).

Монітор має бути встановлений таким чином, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей. Екран монітора ПК має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600-700 мм, але не ближче ніж 600 мм з ураху­ванням розміру літерно-цифрових знаків і символів (рис. 2.2).

Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора має бути перпендикулярною нормальній лінії зору. Розташування екра­на монітора ПК має забезпечувати зручність зорового спостере­ження у вертикальній площині під кутом 30° до нормальної лінії погляду користувача.

Клавіатура має бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу має бути в межах від 5° до 15°, зап'ястя і долоні рук мають розташовуватися горизонтально до площини столу (рис. 2.9).

Принтер слід розміщувати у зручному для користувача поло­женні, так, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.

Конструкція робочого стола повинна забезпечувати мож­ливість оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання з урахуванням його кількості та конс­труктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і документів, а також враховувати характер виконува­ної роботи.

Висота робочої поверхні столу з ПК має регулюватися в ме­жах 680-800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можли­вість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (ре­комендовані розміри: 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм). Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше ніж 600 мм, шириною - не менше ніж 500 мм, глибиною (на рівні колін) - не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - не менше ніж 650 мм.

Ноги не повинні бути витягнені при сидінні далеко вперед, тому що в такому разі м'язи будуть надто напружені; поло­ження «нога на ногу» не рекомендується, оскільки при ньому підвищується тиск на сідничний нерв і порушується крово­обіг ніг.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульова­ним за висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки, поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Регу­лювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалеж­но, легко і надійно фіксуватися. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а ширина і глибина стано­вити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння - до 15° вперед і до 5° назад. Висота спинки стільця має становити 300±20 мм, ширина - не менше ніж 380 мм. Кут нахилу спинки має регу­люватися в межах 1-30° від вертикального положення. Від­стань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260-400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінці­вок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки - 50-70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230-260 мм і відстанню між підлокітниками у межах 350-500 мм.

Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг шири­ною не менше ніж 300 мм, глибиною - не менше ніж 400 мм, яка регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю висотою 10 мм.

Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персо­нальними комп'ютерами. Вимоги до режимів праці та відпочи­нку користувачів ПК визначаються роботою, яку виконує корис­тувач відповідно до вимог ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні са­нітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними тер­міналами електронно-обчислювальних машин».

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку при роботі з ПК розроблено з урахуванням характеру трудової діяльності, напру­женості і важкості праці диференційовано до кожної професії.

За характером трудової діяльності виділено три професійні групи згідно з класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна № 1 до ДК-003-95):

1) розробники програм (інженери-програмісти) - виконують роботу переважно з ПК та документацією. При цьому від­бувається інтенсивний обмін інформацією з ПК і висока частота прийняття рішень. Робота виконується в довіль­ному темпі і пов'язана з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу, характеризується інтенсивною розу­мовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги, нервово-емоційним напруженням, ста­тичною робочою позою, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок;

2) оператори електронно-обчислювальних машин - виконують роботу, яка пов'язана з обліком інформації, одержаної з ПК, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з ви­конанням іншої роботи і характеризується як робота з на­пруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нерво­вим напруженням середнього ступеня та виконується в до­вільному темпі;

3) оператор комп'ютерного набору - виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечас­тими нетривалими переключеннями погляду на екран мо­нітора, з введенням даних з високою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним наван­таженням на кисті верхніх кінцівок, з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоцій­ним напруженням.

Установлюються такі внутрішньозмінні режими праці та від­починку при роботі з ПК при 8-годинній денній робочій зміні залежно від характеру праці:

• для розробників програм із застосуванням ПК необхідно призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи;

• для операторів із застосуванням ПК необхідно признача­ти регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

• для операторів комп'ютерного набору необхідно призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хви­лин після кожної години роботи за ПК.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати 4 години.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви по­винні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно пере­рвам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4 годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кож­ну годину тривалістю 15 хвилин.

З метою зменшення негативного впливу монотонності на пра­цюючого слід чергувати деякі операції, наприклад, введення текс­ту за допомогою клавіатури та редагування тексту тощо.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втоми зоро­вого аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ. В окремих випадках - при постійних скаргах працюючих з ПК на зорову втому, незважаючи на дотримання санітарно-гігіє­нічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосуван­ня засобів локального захисту очей - допускаються індивідуаль­ний підхід до обмеження часу робіт з ПК, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ПК.

Велика роль у запобіганні порушень здоров'я користувачів ПК належить медичним профілактичним заходам, до яких від­носять:

• попередні та періодичні медичні огляди працівників;

• раціональне і профілактичне харчування;

• спеціальні вправи, самомасаж і психофізіологічне розван­таження.

Під час влаштування на роботу, працівник зобов'язаний пройти попередній медогляд для з'ясування початкового стану свого здо­ров'я та фізичної і психічної придатності до роботи. У процесі роботи постійні користувачі ПК раз на 2 роки проходять пері­одичні медогляди комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.

З огляду на специфіку роботи користувачів ПК їхній харчо вий раціон має бути калорійно обмеженим, однак якісним і пов­ноцінним та обов'язково повинен містити продукти, багаті на вітаміни А.1, В1, В2,В12.

Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напру­ження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологіч­них систем, що порушуються протягом трудового процесу, знят­тя втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатно­сті. За умови високого рівня напруженості робіт з ПК необхідне психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщен­нях (у кімнатах психологічного розвантаження) під час регламе­нтованих перерв або в кінці робочого дня.

Обчислювальні роботи. При роботі на ЕОМ, а також на еле­ктричних та електронних калькуляторах слід дотримуватись ви­мог безпеки відповідно до нормативно-технічної документації з експлуатації цих обчислювальних машин. Перед початком ро­біт кожний працівник повинен оглянути своє робоче місце, уста­ткування, індивідуальні запобіжні та захисні пристосування.

При виконанні обчислювальних робіт повинні передбачатися заходи зі зниження шкідливої дії на працюючих шуму, що вини­кає при роботі обчислювальних машин.

Профілактичне обслуговування обчислювальних машин і пристроїв та їх ремонт мають виконуватися спеціалізованими майстернями або службами підприємства за затвердженим графіком планово-запобіжного ремонту або на вимогу цеху.

У процесі роботи ЕОМ необхідно регулярно вести запис про технічний стан виробу або його частини і вжиті заходи з усу­нення несправностей у журналах обліку несправностей при екс­плуатації та обліку технічного обслуговування, які надаються разом із нормативно-технічною документацією з експлуатації ЕОМ.

До ремонту і профілактики пристроїв електронно-обчислюва­льних і лічильно-перфораційних машин можуть допускатися особи (інженер, технік, робітник сектора експлуатації ЕОМ), які мають спеціальну освіту, пройшли навчання правил безпечної роботи за даною професією і мають кваліфікаційну групу з електробезпеч­ності не нижче III, що дає право проводити оперативно-ремонтні роботи на даному устаткуванні.

Роботи, пов'язані з безпосереднім дотиком до струмоведучих частин ЕОМ або пристроїв, мають проводитися з повним або частковим зняттям напруги.

Вимірювання і регулювання підстроювальних елементів, роз­міщених всередині устаткування, слід проводити тільки спеціа­льним ізольованим інструментом.

Під час ремонтних робіт необхідно відключити ЕОМ або при­стрій від електромережі і повісити попереджувальний плакат про заборону вмикати устаткування.

Під час проведення ремонтних і профілактичних робіт забо­роняється:

• ставити і знімати роз'єми і блоки при ввімкненій напрузі мережі;

• установлювати запобіжники з немаркованими або іншими номіналами, що не відповідають зазначеним у принциповій схемі;

• проводити роботу в безпосередній близькості від частин, що обертаються, і механізмів, а також струмоведучих оголених шин;

• проводити паяння необладнаними паяльниками;

• відкривати кришки і проводити будь-які вимірювання на­пруги;

• користуватися саморобними переносними освітлювальни­ми лампами, а також лампами і паяльниками, підключе­ними на напругу вище 36 В.

Знаки безпеки, установлені в місцях можливої небезпеки, ма­ють контрастно виділятися на навколишньому фоні і знаходи­тися в полі зору працівників.

Переглядів: 8035

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.