Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Короткий словник екологічних термінів

АРЕАЛ - область поширення виду (роду, і т. п.), в межахякої особини виду завершують свій життєвий цикл.

АЕРОБИ - організми, здатні існувати в кисневому середовищі.

АНТРОПОГЕННИЙ - створений (народжений) людиною (наприклад, антропогенний ландшафт).

АНАЕРОБИ - організми, здатні існувати в безкисневому середовищі.

АТМОСФЕРА - повітряна оболонка Землі. Простежується до висоти 2 тис. км, її поділяють на: тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу, екзосферу.

БІОГЕОЦЕНОЗ - однорідна природна система функціонально взаємозв'язаних живих організмів і оточуючого їх абіотичного середовища (неживої природи). Б. — елементарна складова частина біосфери.

БІОМ - сукупність угрупувань якої-небудь зони або підзони (біом тундри, біом степу).

БІОСФЕРА - оболонка Землі, зайнята сукупністю живих організмів. Це організована життєдіяльність організмів; земна оболонка, у формуванні компонентів якої живі організми відіграють першорядну роль. Вона включає нижню частину атмосфери, всю гідросферу і верхню частину літосфери.

БІОТА - сукупність флори і фауни певної території.

БІОТОП однорідне за абіотичними факторами середовище існування біоценозу (угруповання організмів).

ВИД - сукупність поколінь, що походять від спільного предка, під впливом середовища і боротьби за існування відособлених добором від інших живих істот. Вид — основна категорія таксономічної системи підпорядкованих одиниць.

ГЕНОФОНД - сукупність видів живих організмів з властивими їм потенційними спадковими ознаками.

ГЕТЕРОТРОФ - організм, споживач органічних речовин, не здатний синтезувати органічні речовини з неорганічних. До гетеротрофів належать тварини, паразитичні рослини, гриби і більшість мікроорганізмів.

ГУМУС - органічна речовина ґрунту, яка утворюється в результаті розкладу рослинних і тваринних рештків і продуктів життєдіяльності організмів.

ДЕГРАДАЦІЯ

СЕРЕДОВИЩА - погіршення природних умов і соціального середовища життя людини.

ЕКОЛОГІЯ - синтетична біологічна наука про взаємовідносини між живими організмами і середовищем їх існування.

ЕКОСИСТЕМА - будь-яке угруповання живих організмів і їх середовище існування, об’єднане в єдине функціональне ціле на основі взаємозалежності між його складовими (акваріум, космічний корабель). Термін введений англійським вченим А. Тенслі.

ЕКОТОП - місце існування угруповання, з підкресленням зовнішніх по відношенню до угруповання факторів середовища.

ЕКРАН ОЗОНОВИЙ - шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону (О₃) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Е. О. поглинає ультрафіолетове випромінювання, небезпечне для живих організмів.

ЗАБРУДНЕННЯ - привнесення в природно-антропогенне середовище, виникнення в ньому нових, не характерних для середовища фізичних, хімічних, біологічних речовин, агентів, які негативно впливають на людину і живі організми.

ЗАМКНУТІСТЬ

СИСТЕМИ - повна реутилізація речовин в межах системи з практичною відсутністю їх виходу за межі системи (за виключенням енергії і інформації).

ЗАПАС БІОПРОДУКЦІЇ - кількість накопиченої в угрупованнях; органічної речовини, віднесеної на одиницю площі або обсягу.

ІНДЕКС ЯКОСТІ

СЕРЕДОВИЩА - чисельний показник, який показує сприятливість середовища для існування організмів. Може бути виражений як в балах, так і в абсолютних одиницях (в тому числі ГДК речовин — гранично допустимі концентрації).

ІНДИКАЦІЯ - кількісне і якісне визначення хімічних речовин в об'єктах навколишнього середовища, в організмах людей і тварин.

КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА - несприятливий стан взаємовідносин між суспільством і природою, який виникає внаслідок невідповідності розвитку продуктивних сил ресурсно-екологічним можливостям біосфери.

КРУГООБІГ РЕЧОВИН

І ЕНЕРГІЇ - багаторазова участь речовин і енергії в процесах, які протікають в географічній оболонці планети. Розрізняють геологічний кругообіг планетарного характеру і біологічний, який відбувається між організмами і середовищем існування. Особливе значення для біосфери мають кругообіги біофільних елементів: азоту, фосфору, сірки і т. п.

КУЛЬТУРА

ЕКОЛОГІЧНА - стан, складова частина загальнолюдської культури, яка характеризується глибоким усвідомленням насущної важливості гармонійного взаєморозвитку суспільства і природи. В основі її — етичне ставлення до живої і неживої природи.

ЛАНДШАФТ - складний природно-географічний комплекс, в якому всі основні компоненти: рельєф, клімат, вода, грунти, рослинність і тваринний світ знаходяться у складній взаємодії, утворюючи однорідну за умовами розвитку нерозривну систему. Ландшафти поділяються на — природні і антропогенні.

ЛІТОСФЕРА - верхня “тверда” оболонка Землі, до складу якої входять земна кора і верхня мантія Землі. Потужність літосфери від 50 до 200 км

МОНІТОРИНГНАВКО-

ЛИШНЬОГОСЕРЕДО-

ВИЩА - система спостережень за станом навколишнього середовища (процесами і явищами). Моніторинг прийнято поділяти на базовий (загальнобіосферний), регіональний і імпактний (локальний).

НАВАНТАЖЕННЯ

АНТРОПОГЕННЕ - ступінь прямого і опосередкованого впливу людей, господарства на природу в цілому та окремі її компоненти і елементи.

НІША ЕКОЛОГІЧНА - місце виду в природі, яке включає не тільки просторове положення, але й функціональну роль його в угрупованні.

НООСФЕРА - сфера розуму, еволюційна стадія розвитку біосфери, пов’язана з виникненням і становленням цивілізованого суспільства, коли продумана людська діяльність стає головним, провідним фактором розвитку на Землі,

ОХОРОНА ПРИРОДИ - сукупність науково - обґрунтованих заходів, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, збереження і відновлення природного потенціалу ландшафтів.

ОЦІНКА ПРИРОДНИХ

РЕСУРСІВ - це значення екологічної, гігієнічної, соціально-психологічної і інших цінностей природного об'єкта. Оцінка виражається переважно в екологічних показниках.

ПОПУЛЯЦІЯ - сукупність особин одного виду, що населяють даний простір, віддалений від сусідніх сукупностей певною формою ізоляції.

ПРИРОДОКОРИСТУ-

ВАННЯ - сукупність всіх форм використання природного ресурсного потенціалу і заходів по його збереженню.

ПРОГНОЗУВАННЯ

ЕКОЛОГІЧНЕ - передбачення можливої поведінки природних систем як за рахунок впливу природних процесів, так і людської діяльності.

ПРОДУКТИВНІСТЬ

БІОЛОГІЧНА - біомаса, яка продукується популяцією або угрупованням організмів на одиницю часу.

ПРОДУЦЕНТИ - організми, які продукують органічну речовину із неорганічних сполук. До них належать: автотрофи (вищі рослини, водорості, деякі бактерії), які синтезують із неорганічних речовин органічні в процесі фотосинтезу; хемотрофні організми (мікроорганізми), які синтезують органічну речовину із неорганічної за рахунок енергії окислення аміаку, сірководню і інших речовин.

РІВНОВАГА

ПРИРОДНА - стан динамічного балансу безперервного речовинно-енергетичного поновлення з відносним збереженням ос-новних якісно-кількісних характеристик.

РЕДУЦЕНТИ - організми, які в процесі життєдіяльності перетворюють органічні рештки в неорганічні речовини: бактерії і гриби.

РЕЖИМЗАПОВІДНИЙ - повне невтручання людей в природні процеси або обмеження їх втручання, спрямоване на збереження видів живих організмів, їх угруповання.

РЕКРЕАЦІЯ - відновлення здоров'я і працездатності шляхом відпочинку на лоні природи, або під час туристичної поїздки з відвіданням національних парків, архітектурних пам'яток, музеїв.

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ - штучне відновлення родючості грунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи.

РЕСУРСИ ПРИРОДНІ - речовина природи, яка залучена до суспільного виробництва і складає його сировинну і енергетичну базу. Ресурси поділяються на: первинні, вторинні, невичерпні, вичерпні, відновні і невідновні.

САМОРЕГУЛЯЦІЯ - властивість природної системи до відновлення внутрішніх параметрів і структур після яких-небудь природних або антропогенних змін.

СЕРЕДОВИЩЕ,ЯКЕ

ОТОЧУЄ ЛЮДИНУ - сукупність абіотичного (неживої природи), біотичного і соціального середовища, які разом і безпосередньо впливають на людей і господарство.

СИСТЕМА ПРИРОДНА - складена природними структурами і утвореннями (підсистемами), які групуються в функціональні компоненти на вищих рівнях ієрархічної організації. Приклади природних систем вищих рівнів організації — популяції, біоценози, біоми.

СИТУАЦІЯ

ЕКОЛОГІЧНА - локальний або регіональний стан середовища існування (природних, соціальних складових).

ТЕХНОСФЕРА - частина біосфери, докорінно перетворена людиною в технічні і технологічні об’єкти (будівлі, дороги, механізми) з допомогою прямого і опосередкованого впливу технічних засобів.

УРБАНІЗАЦІЯ - процес зростання ролі міст в розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення. За підрахунками спеціалістів економічні втрати від хвороб урбанізації, перш за все шуму, стресу, забруднення, перевищують втрати від страйків.

УМОВИ ПРИРОДНІ - сукупність живих організмів, тіл і явищ природи, які впливають на життєдіяльність і господарську роботу суспільства, але не залучені в матеріальне і виробниче використання, виробничу і невиробничу діяльність людей (клімат).

ФАКТОР - серед екологічних факторів розрізняють: абіотичні (кліматичні, орографічні, гідрологічні); біотичні (відносини між організмами — симбіоз, паразитизм, нейтралізм та ін.); антропогенні (вплив людини).

ФАУНА - еволюційно сформована сукупність видів тварин, мікроорганізмів даної території (акваторії).

ФАЦІЯ - елементарна складова частина ландшафту — ділянка території з характерними для неї однорідною літогенною основою, рельєфом, мікрокліматом, ґрунтами, рослинним і тваринним світом.

ФІТОЦЕНОЗ - більш-менш стійке рослинне угруповання, складене організмами одного або декількох поколінь і яке утворює властиве йому середовище існування. Фітоценоз нероздільний з біоценозом і біогеоценозом.

ФЛОРА - еволюційно сформована сукупність видів рослин даної території (акваторії).

ФОНДЗАПОВІДНИЙ -сукупність всіх природоохоронних територій (заповідників, заказників регіону, країни).

ФОТОСИНТЕЗ - окислювально-відновлювальна реакція синтезу органічних речовин з допомогою сонячної енергії. Щорічно в процесі фотосинтезу засвоюється близько 200 млрд. твуглекислого газу і виділяється 145 млрд. т кисню.

ЦВІТІННЯ ВОД-масовий розвиток фітопланктону, який викликає зміну кольору води і погіршує кисневу забезпеченість вод. Одна із причин цвітіння вод — надходження у водойми мінеральних, особливо фосфоромістких добрив, синтетичних миючих речовин, органічних забруднювачів.

ЦИКЛ

БІОГЕОХІМІЧНИЙ - система незамкнутих і незворотних кругообігів хімічних речовин в неорганічній природі через рослини і тварини в органічну природу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
II.Біогеоценоз – елементарна одиниця біосфери.	\|	Список використаної літератури

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.